Всесвітній день навколишнього середовища

 

        Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day). Головна мета свята — стимулювати активну діяльність світового співтовариства, спрямовану на збереження балансу в природі та навколишньому середовищі.

Вибір цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).

В ООН стверджують, що тільки міжнародне співробітництво може гарантувати подальший безпечний розвиток планети. Важливо також реалізовувати ці ідеї локально, щоб кожна людина, що посадила дерево, взяла участь у прибиранні території, змогла усвідомити всю важливість охорони навколишнього світу.                    Давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з такої прекрасної нагоди зробимо хоча б один крок на покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти шляхи, для покращання навколишнього середовища. Можливо, хтось прибере сміття в своєму дворі, а дехто просто не залишить слідів свого перебування на природі. Але разом ми зробимо навколишнє середовище кращим, і надалі не забуватимемо про його охорону та збереження природних скарбів.

                          

     В бібліотеці оформлено книжкову викладку літератури "Майбутнє нашої планети в наших руках", де розміщено книги, матеріали з яких можна дізнатися про наслідки негативного впливу своєї повсякденної діяльності на навколишнє середовище, завдяки зменшенню кількості відходів.

     Переглянувши цю викладку,  ви не залишитися байдужими до природи, довкілля до всього навколишнього середовища.

Саме від нас залежить наше майбутнє!

 

День захисту дітей

 

    Дитинство - це найщасливіший час для багатьох з нас. Ми завжди з теплими почуттями згадуємо роки нашого дитинства, про те не всі можуть похвалитися цим. Скільки покинутих дітей, скільки сиріт, Дуже хочеться, щоб всі дітки були щасливі та радісні не тільки в цей день.

    Щороку в перший день літа ми відзначаємо Міжнародний день захисту дітей  -це прекрасне свято.

  Сільською бібліотекою спільно  з будинком культури організовано святково - розважальну програму "Дитинство - це гомін веселий усюди".

Розпочалося це дійство руханкою " Колобок", потім продовжили грою         " Права та обов"язки" та іншими цікавими конкурсами і вікторинами.

  Діти мріють про мир та щасливе дитинство, і це було висвітлено на стендах - експозиціях "Дитинства яскравого мить" і книжковій виставці  літератури "Ура канікули".

По закінченню присутні отримали солодкі гостинці.

                                          Нові книги  за 1-ше півріччя 2021 р.                                                             Шановні користувачі, якщо Вас цікавлять книги по                                                   краєзнавству,  бібліотека чекає на вас.

Коршинський І.Ю.
   Про незабутнє / пер. М.Вегеша; піс. Івана та Ребриків.- Ужгород: Гражда, 2020.-502 с.

  Відомий лікар-хірург, кандидат  медичних наук, доцент  УЖНУ, заслужений лікар України, почесний громадянин м. Ужгород, багаторічний в"язень сталінсько-беріївських концтаборів І.Ю. Коршинський ще  юнаком взяв активну участь у підпільному русі опору більшовицькому тоталітаризму. Це людина з когорти мужніх патріотів, він ніколи нічого не чинив усупереч власному сумлінню. Прожитому та пережитому й присвячена ця книга.

     Химишинець В.

        А сонце струшує проміння: вірші / Василь Химишинець; перед. В. Густі.- Ужгород: ТІМРФНІ, 2020.-152 с.

        До нової збірки віршів українського поета - закарпатця Василя Химишинця ввійшли його кращі твори, написані в молоді роки, а також вистраждані рядки у часи непростих життєвих потрясінь, що випали на його долю.

    Для широкого кола читачів.

      Густі (Звонар) І.В.

       Світ живої любові: новели, нариси, рецензії, інтерв"ю / Ірина Густі (Звонар).- Ужгород: ТІМРАНІ, 2020.-304 с.

                 Ім"я члена Національної спілки журналістів України І. Густі добре знане й шановане у Закарпатті, 1966 р. вона дебютувала на сторінках іршавської районної газети "Нове життя" як обдарований юний прозаїк, журналіст..

     Видання, що склали кращі зразки її творчості, дають можливість уявити її неординарну постать в українській журналістиці.

      Повх Л.

       Крапля меду: оповідання / Лідія Повх.- Ужгород: ТІМРАНІ, 2020.-208 с.

       У книжці оповідань відомої закарпатської письменниці Л. Повх розкривається широка панорама життя простої людини в сучасній Україні. Авторка у буденному віднаходить і відстоює вічні цінності, зокрема інституту сім"ї, батьківства, пам"ять роду, ментальні особливості духовного світу людини на  помежів"ї культур.

    Для широкого кола читачів.

    Панько С.І.

       Вибрані твори: Коли засвічувались вогні. До 100 р. від дня народження автора / С. Панько. Уп. та підг. текстів до друку _ С. Панько, О. Гаврош. Вступ. стаття - О. Гаврош, Піс.-С.Панько.-Ужгород: Карпати, 2020.-336 с.: іл.

      У свої  нотатках-спогадах письменник і перекладач художньої літератури С.Панько розповідає про маловідомі або й зовсім невідомі широкому  читачеві факти з життя і творчості письменників, художників, мистецтвознавців, з якими в різні періоди життя  на "розпуттях велелюдних" зводила його доля. 

      Кузан В.

            Три по сто. Молоді і витримані вірші. Павлюк Ігор, вст. ст. Дроздовський Д., післясл.-Ужгород: Карпати, 2020.-444 с., іл.

            Нова книга відомого сучасного українського поета В.Кузана, як практично і усі його попередні - про людські стосунки Чоловіка і Жінки, Жінки, яка стала другом. Як точно підмітив автор післяслова, збірка "Три по сто"  - історія про загублений і віднайдений рай для чоловічої душі.

  Прочитайте. Переконайтеся в цьому.

     Ходанич П.М., Ходанич М.П.

       Дерев"яна пластика Закарпаття: монографія/ Петро Ходанич, М. Ходанич.- Ужгород: ТІМРАНІ, 2020.-240 с.

     У книзі розглядається процес становлення і розвитку дерев"яної пластики на Закарпатті другої пол. ХХ ст. поч. ХХІ ст. в контексті історичного та соціокультурного процесів, які впливали на формування мистецького життя у краї і творення художнього образу Срібної землі засобами різблярства.

     Книга розрахована на науковців, митців, студентів, вчителів, а також масового читача.   

        

     Дмитро Федака: до 80 - річчя від дня народж.: бібліогр. покажч./ Департамент культури Закарпат. обл.укніверс. наук.б-ка ім. Ф. Потушняка  Закарп. облради; уклад.: М.Б. Бадида,С.Д.Федака; авт. вст.ст. С.Д.Федака; ред. Н.М. Бондаренко; відп. за вип. О.А.Канюка.-Ужгород: ТІМРАНІ, 2020.-220 с.

(Серія "Культура краю в особах").

День вишиванки

 

       Всесвітній день вишиванки - міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічно вишитого одягу. Дата проведення - щороку третій  четвер травня.

  Вишиванки - є в кожній сім"ї, вони передаються з покоління в покоління, проносячи їх  крізь століття історії окремих родин, регіону, всього народу. Носити вишите вбрання одна з небагатьох традицій, яке  не просто збереглося до сьогодні, але ще більше оновлюється, різними фасонами та орнаментами.

Цього дня на території СБК сільською бібліотекою оформлено експозиції "Вічність закодована у вишивці", стенди "День вишиванки", заквітчаний рушниками  " Душа мого  краю - вишитий рушник" та ілюстративна виставка "Бережи українське - носи вишиванку".  Щоб розширити знання дітей  про особливості вишивки  підготовлено цікаву розповідь та проведено флешмоб "Вірші українських письменників про вишиванку".

    З-задоволенням  діти прослуховували українські пісні про вишиванку та взяли участь у вікторині, яку підготувала директор СБК. А інші працівники будинку культури долучилися до створення цікавих експозицій з вишивками та іншими виробами.

                        

                                                                                                                                    

В.С.Стефаник

                                                                                                                         Усний журнал  "Володар душ селянських" підготовлений до 150 річчя від дня народження В.С.Стефаника, ознайомить з дитячими роками, літературною творчістю та іншими цікавими фактами.                                                                                                                                                                                                                        

Це цікаво…   

«І все, що я писав, мене боліло…»                        

Василь Стефаник – найцікавіша постать в український  літературі, співець надії на щасливе майбуття України, автор самобутніх соціально-психологічних новел про життя і долю селян на Західній Україні.

Творчість Василя Стефаника має велике пізнавальне, естетичне, історико-літературне значення. Він один із письменників, з творчістю яких пов’язаний важливий етап в розвитку української реалістичної літератури. Творами письменника захоплювались сучасники, вони перекладались на інші мови. Максим Горький цитував твори Стефаника як найзадушевніші вірші. Майстерністю його новел захоплювалась Леся Українка, Михайло Коцюбинський. Іван Франко писав: «З великою майстерністю він проникає в душу галицького українського селянства, вміє рисувати тяжкі психічні драми там, де інші бачать лише повсякденний факт…». Ольга Кобилянська, прочитавши «Камінний хрест», писала Стефанику: «Між слова ВашІ там…тиснулись великі сльози. Мов перли. Страшно сильно пишете Ви…Гірка. Пориваюча. Закривавлена поезія Ваша…, котру не можна забути…Плакала…». Марко Черемшина у ліричному нарисі про долю свого побратима: «Цей хлопчик буде сонечком…»

Олесь Гончар писав свою дипломну роботу, досліджуючи творчість письменника. Михайло Стельмах: «Стефаник – улюблений мій письменник, він навчив мене ще більше любити землю…».

Івана Драча Стефаник спонукав «пильно вглядатися в людську душу»,

а Дмитро Павличко наголошував про животворну любов до людської душі.

 І нині читачі  з насолодою смакують кожне речення, кожний влучний вираз з творів Василя Стефаника…

«Радував би-м ся, якби Велика Україна пошанувала мою дуже скромну працю»                                                                                      

                                                                                              В. Стефаник    

Сторінка перша. Дитячі роки.