вівторок, 29 січня 2019 р.

Відомі люди нашого села

Селюх Віра Родіонівна – остарбайтер
Народилася Віра Родіонівна Селюх (в дівоцтві Лобас) 24 жовтня 1924 року в с. Котечок, що на Харківщині, у багатодітній селянській сім’ї. З семи років вчилася у сільській семирічці, після закінчення якої працювала, поряд з мамою, в колгоспі. Із нападом нацистської Німеччини на Радянський Союз під час Другої світової війни, батько і старший брат пішли боронити від гітлерівців Україну. У жовтні 1941 року Харківську область було окуповано німцями, які й далі примушували селян працювати в колгоспі, щоб легше і якомога більше забирати продуктів харчування.

середа, 23 січня 2019 р.

Соборність України

           22 січня 2019 Україна відзначає 100-й ювілей підписання "Акту Злуки".
 Свято приурочене до знаменної історичної дати 1919 року, коли було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
    В цей день  для учнів 9-го класу проведено історичний екскурс "Соборна Україна - вільна та незалежна", щоб поглибити знання учнів з історії виникнення свята Соборності України.Під час якого вчитель історії Фіріщак Г.Р. розповіла про історичне значення злуки ЗУНР та УНР. І наголосила, що
    "Соборність Української державності означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ". Бібліотекар Пирожук Л. І.  та директор СБК Штефанюк В. В. підготували історичну довідку "Україна - єдина країна", учні переглянули  відео-презентацію "Україна єдина", та провели вікторину "Чи знаєте ви Україну".




Для шанувальників історії України  в бібліотеці експонується  книжково-ілюстратина виставка літератури "Соборність України: від ідеї до сьогодення".


четвер, 3 січня 2019 р.

                                       У бібліотеці оформлено вернісаж зимових виставок "Книжковий снігопад" на яких представлено матеріали про традиції святкування новорічних та різдвяних свят.

"Сніговичок" зустрічає найменших користувачів.

"Розгрібаю знання"

Запрошуємо всіх бажаючих завітати до нас.



вівторок, 1 січня 2019 р.

          29 липня  виповниться 120 років від дня народження Антуана де Сент - Екзюпері — видатного французського письменника, класика світової літератури. Він народився у французському місті Леоні в аристократичній сім’ї. З дитинства Антуан мріяв про небо і мрія здійснилася, він став військовим льотчиком, літає на гідроплані, випробовує літаки, доставляє пошту в Північну Африку, стає начальником французського аеродрому. Чого тільки не трапляється із Сент — Екзюпері під час польотів: робив вимушені посадки, прокладав нові траси, багато разів сам зізнавав аварій, лише дивом уникаючи смерті. Ремесло льотчика дало йому особливе бачення світу. 

                                                                                                   Життєвий та творчий шлях Екзюпері

 Ім'я Антуана де Сент-Екзюпері не тільки назавжди увійшло в золотий фонд літератури, але і стало синонімом романтики. Нащадок хрестоносців, військовий льотчик, дивовижний письменник і глибокий філософ – він був загадкою за життя і залишився таким навіть у своїй смерті.

Відомий французький письменник і легендарний військовий льотчик при народженні отримав кілька імен – Антуан — Марі — Сент-Батист —Роже, але в подальшому житті обходився тільки першим з них. Він став третім з п'ятьох дітей Жана де Сент-Екзюпері, віконта і спадкоємця стародавнього роду перигорских аристократів, і з'явився на світ 29 червня 1900 року у французькому Ліоні. У чотири роки Антуан залишився без батька. Його мати, Марі, уроджена де Фонколомб, красива, освічена і тонко відчуває жінка, стала головною людиною для всього подальшого життя Антуана. Хлопчика багато хто вважав некрасивим – при його зростанні і високому атлетичному складення у нього були неправильні риси обличчя і кирпатий ніс, за який однолітки дражнили його ‘звіздарем'. Але мати називала сина ‘король — сонце' за його рідкісну доброту, веселий незлобивий характер і любов до природи.

За сімейною традицією, Антуан навчався в католицьких навчальних закладах. Він навчався в ліонській Школі Братів-християн, потім у католицьких коледжі єзуїтів у Manse і в Швейцарії. У 12 років Антуан вперше піднявся в повітря на літаку, проте не мріяв про польоти, а про море. Він готувався до екзаменів у Вищу військово-морську школу і займалася на підготовчих курсах паризького військово-морського ліцею, але зазнав невдачі на вступних іспитах. Тоді Антуан вирішив стати архітектором і записався вільним слухачем в паризьку Школу витончених мистецтв. У 1921 році, ще до отримання диплома, Сент-Екзюпері призвали в армію. Він не став наполягати на продовженні при відстрочки від скликання, належної йому для завершення освіти, і записався в винищувальний полк.

Армійська служба Антуана почалася з роботи в бригаді ремонтників, і несподівано він відчув, що авіація – це його справжнє покликання. Сент-Екзюпері здає іспит на цивільного льотчика, і передислоковується в Марокко, де отримує кваліфікацію військового пілота. У 1921 році, після закінчення офіцерських курсів, він стає молодшим лейтенантом. Військову службу Антуан закінчує вже у Франції.

 Сент-Екзюпері починає писати. Уже перший його роман «Пошта на Південь» (1929) отримав схвальні оцінки читачів та критики. Ще більший успіх мала повість «Нічний політ» (1931), а третя книга «Планета людей» (1939) принесла Антуанові де Сент-Екзюпері світову славу. З початком другої світової війни письменник зголошується до армії. Комісія визнає його непридатним до польотів, але ціною неймовірних зусиль Сент-Екзюпері добивається свого і знову стає військовим льотчиком. Коли фашисти захопили його батьківщину, йому довелося емігрувати до США. Там він пише повісті «Військовий льотчик» (1942) та «Лист до заручника» (1943). Ці книги стали дійовою зброєю французького Руху Опору.

В Америці Екзюпері написав і свій найзнаменитіший твір — казку «Маленький принц» (1943), яка стала останнім завершеним твором письменника. У нього було ще багато задумів, проте Екзюпері знову добивається права сісти за штурвал військового літака. Він уже немолодий, до того ж покалічений. Та хіба це може його стримати? Влітку 1944-го 44-річний майор Сент-Екзюпері дістає дозвіл ще на дев’ять бойових польотів. З дев’ятого польоту він не повернувся, навічно залишившись у небі разом зі своїм Маленьким принцом…»

 


Поки живе мова - житиме й народ...


"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування."
                                                                         Панас Мирний

  Щороку 9 листопада в день вшанування пам"яті Преподобного Нестора літописця Україна відзначає чудове свято - День української писемності і мови. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи в неї народну душу. Українська мова загартована багатовіковою історією та відточена творчістю найталановитіших українських письменників. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом. 

     Для користувачів бібліотеки в цей день  була представлена книжкова виставка "Любіть рідну мову", та спільно з Будинком культури підготовлено поетичну хвилинку "Лунай величне наше слово" .

      Варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею потрібно розмовляти, писати, адже вона наша рідна мова.  

"Єдиний скарб у тебе - рідна мова.

    Заклятий для сусіднього хижацтва.

 Вона твого життя міцна основа, 

      Певніша над усі скарби й багатства."

                                               П. Куліш


 Акція "Запали свічку", щороку проводиться в останню суботу листопада, коли українці згадують тих, хто помер від голоду в 1932-1933 рр.,який офіційно визнаний,як геноцид в Україні. В цей день працівниками культури проведено  також годину пам"яті "Чорне крило Голодомору".