"ТЯГНІТЬ БРАТТЯ ЗА МАДЯРОМ", або сатиричний фейлетон періоду КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ.

    Вищезгадана листівка, з сатиричним фейлетоном, була формою ефективної контрпропаганди супроти агітаційної кампанії за приєднання до хортиської Угорщини. Це - сатиричний твір високої художньої вартості. Авторства твору не вказано, але дуже висока ймовірність, що належить він перу відомого закарпатського майстра сатири 30-х років минулого століття Марку Бараболі (Іван Рознійчук) родом з с. Ділове на Рахівщині.

    У творі вживаються офіційні назви початку осені 1938 року: Підкарпатська Русь (далі переіменовану на Карпатську Україну) та конституційну затверджену тодішню ідентифікацію "русин", але точно не в магочіанському варіанті протиставлення двох українських самоназв "русин" і "українець".

Тож пропоную для ознайомлення цікавий фейлетон.

(Джерело: домашній родинний архів, додається).

ПРИЙШОВ ДЮЛА МІЖ ГУЦУЛІВ…

Прийшов Дюла між гуцулів

Та їх підмовляє:

Тягніть, браття, за мадяром,

Тамки, як у раю.

Там є закон: „Коли русин

Під мадяра верне,

Буде жити — проживати,

Як в Бога за дверьми“

Вже ніхто йому не скаже:

Бідиш — руснак, муска…

Милаєм його напхають,

Як на заріз гуску.

Прінци, графи і барони

Що — вечера й ранку

Чиститимуть руснакови

Постоли, топанки.

А графині, як дитині

Руснакові — бачі

Стягатимуть, коли треба

Для потреби й гачі.

І як довго під мадяром

Схоче руснак жити,

Так довгомуть руснакови

Мадяри служити

І за той світ русинови

Журитись не треба,

Мадяри му зроблять луйтру

До самого неба.

По тім лазиві мадярськім

Ті луйтрі чудесні,

Сам собі руснак полізе

В царство небесне.

І там буде він наверхи,

А мадяр насподі,

Першим святим є там Куртяк,

Другим буде — Бродій.

Третім святим буде Фенцик,

— самі русскі люде…

Ходіть, хлопці, під мадяра

Та добре вам буде!

Отак собі агітує

Хитрий мадяр Дюла...

Та слухайте, що на сесе

Сказали гуцули:

„Слухай, Дюло, що гуцули

Муть тобі казати.

Воно, Дюло, і брехати

Не прутом махати!

Ви, мадяри, дуже мудрі

Та сильні культурні.

Не держіть ви нас, русинів,

За дітваків — дурнів!

Хоче газда свиню бити,

Дуже її любить.

Бере в руку стук милаю

Та й під ножик лудить:

„Цьоні-цьоні!“ — промовляє,

Доки ймив за вухо.

А там швидко ніж у серце,

Або — грим обухом!

Хоче рибак на вудицю

Рибу ізловити,

Зачне її черв’яками,

Мушками дурити.

Скочить риба за черваком

На гачок імеся,

Тріпочеся на вудочці,

А рибак смієся.

Хочеш, аби у запатку

Одна миша упала,

Кладеш туди крихту хліба,

Або шкірку з сала.

Піде мишка на ту внаду,

Гірке єї сало!

Іще його не вкусила,

А життя — пропало!

Оттак і ви із русином

Хочете зробити,

Хочете го на три зерна

Милаю зловити.

Не мудруйте, пане Дюло,

Бо все тото задарь!

Русин знає, яку правду

Давби йому мадяр.

Бо раз уже ми висіли

На вудочці вашій,

Кушали вже горької

Мадярської каші.

Пам’ятаєм шибениці!

Шандарів у пір'ю.

Пам’ятаєм, як плювали

Ви на нашу віру.

Як маргою та мускою

Всіх нас називали,

Як руському народови

У лице плювали!

Хочете, щоб драбиною

Русин ліз до неба.

Віримо вам! — вам русина

Бідиша не треба!

Вам потрібно землі!... соли!

Карпатської Руси!

А русина ви любите,

Як жиди ... Ісуса!

Але пусто на русина

Ви острите зуби.

Підкарпатська Русь ніколи

Вашою не буде!

Нен, нем шога! — не потягне

Русин за мадяром!

Шкода, Дюло, говорити

Пусто — дурно, даром!

На Куртяка святого

І на Бродія пана

Вже не зловить Іштван мадяр

Руського Івана.

Не зженете нас, мадярам,

Як гуцул дарабу,

Сами швидше заберетесь

Всі на пессю лабу!.

Коли наша правда, влада

Вас у очі коле,

Ідіть собі до дявола,

На біду, на боли!

Ніхто не ме вас держати

Як биків за роги...

Ідіть собі, а ми вам ще

Дамо на дорогу!“

Вислухав премудрий Дюла

Промову гуцула,

Більше його пустих бесід

Гуцули не чули.

Позір на вовків в овечих шкірах!

    Щоб уникнути можливих закидів, спочатку наголошу! Допис не спрямований на розпалювання антиугорських настроїв, зокрема проти українських угорців, а точніше українців угорської етнічності, бо будуємо політичну націю, на основі громадянства. Але висвітлює підривну діяльность хортиської Угорщини (фашистського режиму) на Закарпатті з ідеологією відновлення великої Угорщини). В домашньому архіві збережена листівка з текстом сатиричного фейлетона. Надрукований він був у Рахові, і написаний також з використанням рахівського гуцульського говору та додаванням окремих слів долинянських говорів та угорських слів. Листівка відображає інформаційно- пропагандиське протистояння, яке розгорнулося восени 1938 року. З послабленням Чехословаччини Хортиська Угорщина відразу активізувала підривну агентурну та пропагандистську діяльність спрямовану на те, щоб відірвати край від Чехословаччини і приєднати до Угорщини. Для цього велась активна агітаційно-пропагандистська діяльність через радіо з Угорщини та через діяльність русофільських партій Бродія-Фенцика, "общества им. А. Духновича". Цими структурами була розгорнута пропагандистська компанія спрямована на дискридитацію Чехословаччини та, відподповідно, агітація за приєднання до Угорщини. Ці середовища орієнтовані, одночасно, на "руссій мір" і хортиську Угорщину, яких "охрестили" мадяронами (мадярони - це не угорці, це національно дезорієнтовані, часто змадярщені українці - аналог наддніпрянського малороса, чи галицького хруня ). Це, по суті, поперєднікі нинішних магочіанців (політичних русинів). Першим прем'єром автономії був русофіл-мадярон Андрій Бродій. Він задумав провести плебісцит (референдум) за вихід краю із складу Чехословаччини і приєднання до Угорщини. Бродій, з доказами державної зради, був заарештований чехословацькими правоохоронними органами. Новим прем'єром було призначено Августина Волошина.

Тож пропоную для ознайомлення цікавий фейлетон.

(Джерело: домашній родинний архів, додається).

Друк.: Фаркаш, Рахів.