Микола Грицак – найуспішніший збирач
регіональних слів у слов’янському світі
Микола Андрійович
Грицак народився 18 грудня 1908 року
в селянській сім’ї у гірському селі Росішка Мараморошського комітату
за Австро-Угорщини. Він належить до тих постатей, чиє ім’я навіки вкарбоване в
скрижалі історії рідного народу, української культури. Це був справжній
український патріот, подвижник, безмежно закоханий у рідний край, у живе
народне слово. Саме цьому він і присвятив п’ятдесят років – майже всю свідому частину
власного життя. І в результаті такої, можна сказати, титанічної праці, він
зібрав найбільше регіональних слів у слов’янському світі – близько 250 тисяч
діалектичних слів із численними коломийками, загадками, приказками, прислів’ями
тощо. Це рівносильно подвигу. І такі слова мови не лише
жителів Закарпаття, нащадків слов’ян із Галицько-Волинської Русі, Дакії,
Волощини, Фракії, Молдавії (про це писали Мавро Орбіні, Михайло Лучкай,
о.Иреней Кондратович, Анатолій Фоменко), але і теперішніх Карпат, де в гірській
зоні, як нашого краю так і Галичини, проживають етнічні гуцули,
бойки і лемки та вихідці з інших країв, і в першу чергу з усіх регіонів
України. Карпатський регіон є унікальним у цьому плані, адже він знаходиться в
центрі Європи через який пролягали в давнину майже всі шляхи зі сходу на захід
із півдня на північ, по яких проходили різні народи, часом залишаючи ледь
помітні сліди, в тому числі і в мові. Про це неодноразово говорив Микола
Андрійович у своїх виступах на різноманітних нарадах, диспутах, наукових
конференціях, наводячи конкретні приклади із своїх досліджень.