пʼятницю, 21 квітня 2017 р.


Михайло Мокану – співець Мараморощини

         Такий вже то був чоловік – Михайло Васильович Мокану, така вже в нього була сила таланту й вдача. Де б він не працював на ниві культури, скрізь полишав за собою помітні сліди: чи то ансамбль пісні і танцю, чи звичайний хоровий колектив, чи оркестр народних музичних інструментів, чи просто засіював у дитячі довірливі душі любов до пісні, танцю й в цілому до музики. Він завжди був щедрий,толерантний, неспокійний, залюблений у вічні мелодії Карпат, талановитих гуцулів, знавець фольклору, майстер-музика, в чому й відображалася його харизма. Поетична душа маестро завжди була сповнена неспокою за долю духовності земляків.  А родом він був з тих країв, де гори Карпати починають верхами небо підпирати, де й тепер звуки трембіт легенди тчуть, де високі смереки оповиті старовірськими легендами, де живуть спогади про ті часи, коли по Тисі славні і мужні керманичі сплавляли бокори, а  леґіні, дівчата і молодиці з вуйками, нанашками та своїми судженими у вишиванках, веселкових кептарях, закосичених крисанях, взутих у вицифровані постоли з капчурами, виспівували, витанцьовували, вигравали на дримбах, сопілках, цимбалах, гуслях, галіґонках.  Заполонив, зачарував гуцульський світ тоді ще молодого Михайла на все життя.