Піший перехід і Дакський шлях пролягали через Закарпатську та Галицьку Гуцульщини
Про піший
перехід людьми із нашого краю до Галичини вже йдеться в історичній літературі
досить давно. Перший про це згадав закарпатський історик Михайло Лучкай. У своїй шеститомній праці «Історія Карпатських русинів», яку написав в кінці
другої половини XVIII – в першій половині XIX сторіч, він, пишучи про це,
називає перевал головного Карпатського хребта у межах Ясіня «Галицькими
воротами», шлях через який пролягав давно. Як не дивно, але й англійський письменник Майкл Вінч у роботі «Одноденна держава: …», присвяченій
Карпатській Україні, згадує, що через перевал у межах Ясіня у XIVсторіччі
проходили монголо-татари, йдучи на Мадярщину.
Більш детально це висвітлив чеський історик
Франтішек Лессек у праці «Правек
Подкарпатской Руси». На основі археологічних знахідок на території
Рахівщини робить висновок, що цей шлях, від Солотвино до перевалу у межах Ясіня
і далі, функціонував на початку І
тисячоліття до н.е., тобто понад 3
тисячі років тому, у період мідно-бронзового віку. Але є відомості, що можливо цей перехід уже діяв щонайменше 7 тис. років тому, за часів мезоліту(11-7
тис. р. назад), адже у поселенні Старуні (тепер с.Старуні Богородчанського
району Івано-Франківської області), що знаходиться порівняно недалеко від
території сьогоднішнього Делятина, знайдено кам’яні вироби з обсидіану
(однорідна вулканогенна гірська порода,чорне,темно-сіре,коричневе вулканічне
скло,буває чорне з фіолетовим), родовища якого відомі у межах українських
Карпат лише на Закарпатті. Про цей же
перехід також йдеться у роботах « Історія міст і сіл УРСР Закарпатська область»
та «Велика боротьба» словацького історика
о. Степана Папа.
Але ніхто
до нашого часу з істориків чи краєзнавців у якійсь роботі чи хоча б дописі до
газети чи журналу не згадував ще про один про шлях – Дакський, який теж
пролягав через Рахівщину в давні часи і
який місцеві люди називали «Дакським плаєм». Про нього співається навіть у
наших піснях-коломийках. Ось одна із в'язанок:
Вандрівники, вандрівники Та йдуть вони із Сиготу
То моцні є люди. І аж до
Близниці.
Бо вандруют Дакським плаєм Та як зійдутси там усі,
І так гишефтуют. Далі
плай до Польщі.