Мирослав Дочинець - один з найзагадковіших сучасних українських письменників, член національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. За плідну і творчу діяльність відзначений літературними преміями: Міжнародної літературної премії "Карпатська корона"(2004); "Золотий письменник україни"(2012); національної премії ім. Т. Г. Шевченка (2014) за романи "Книгар" та "Горянин" Води Господніх русел.
Наша адреса: с. Ділове, вул. Трибушанська, 64
пʼятниця, 27 березня 2015 р.
четвер, 19 березня 2015 р.
Душа належить людству і епохам
Сьогодні видатній
українській письменниці Ліні Костенко виповнюється 85 років.
Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. З 1936 р. жила в Києві, де й закінчила середню школу. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. В 1956 р. закінчила Московський літературний інститут.
Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. З 1936 р. жила в Києві, де й закінчила середню школу. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. В 1956 р. закінчила Московський літературний інститут.
понеділок, 16 березня 2015 р.
Бібліотечні цікавинки
А чи знаєте Ви, що:
1. Під час читання очі дивляться в різні боки.
2. При читанні майже 50% часу очі людини дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть, як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися.
3. 95% людей читають дуже повільно - 180-220 слів у хвилину (1 сторінку - за 1,5-2 хв.).
1. Під час читання очі дивляться в різні боки.
2. При читанні майже 50% часу очі людини дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть, як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися.
3. 95% людей читають дуже повільно - 180-220 слів у хвилину (1 сторінку - за 1,5-2 хв.).
вівторок, 10 березня 2015 р.
"Розквітай, же рідна українська мово!"
21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови, який був проголошений генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, а офіційно відзначається з 21 лютого 2000 року.
За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного. "Розквітай, же рідна українська мово!" під такою назвою відбулося чергове засідання клубу за інтерасами "Берегиня". Захід був наповнений різними мовними цікавинками, зокрема декламуванням поетичних перлин про мову, гуморесок та інсценівками.
Також прослухали цікаву розповідь про історію винекнення свята, мали змогу почерпнути для себе корисні поради
Завершилася година українознавства побажанням, щоб всі присутні залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб завжди пам"ятали і цінували про те багатство, яке є у кожного з нас,- це наша рідна мова.
За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного. "Розквітай, же рідна українська мово!" під такою назвою відбулося чергове засідання клубу за інтерасами "Берегиня". Захід був наповнений різними мовними цікавинками, зокрема декламуванням поетичних перлин про мову, гуморесок та інсценівками.
Також прослухали цікаву розповідь про історію винекнення свята, мали змогу почерпнути для себе корисні поради
Завершилася година українознавства побажанням, щоб всі присутні залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб завжди пам"ятали і цінували про те багатство, яке є у кожного з нас,- це наша рідна мова.
понеділок, 2 березня 2015 р.
"Відомі люди нашого села". Марко Бараболя
У наш час усе більше імен призабутих митців повертаються у стрій, їхня творчість приносить свіжий струмінь у духовний набуток нашого краю. Серед них - й ім`я нашого односельчанина Марка Бараболі.
Марко Бараболя - одна з найбільш своєрідних постатей у літературному процесі Закарпаття. Без нього годі уявити в усій повноті розвиток письменства на західноукраїнських землях , сутність рис культурного і суспільного життя краю 20-х - першої половини 40-х років ХХ ст. Ім`я гумориста - сатирика було на той час справді популярним. Правда, поколінням післявоєнних читачів художній набуток письменника був майже недоступний. Лише старші віком захоплено згадували (а то й цитували з пам`яті) його дотепні твори, розгублені на сторінках дорадянської преси. А збірочки Марка Бараболі, видані за кордоном - "З - під їдкого пера" (Прага, 1941) і "Тутешняцька губернія" (Братислава - Пряшів, 1970), - до наших співвітчизників майже не доходили. Опубліковані добірки творів сатирика - в антології "На Верховині" (Ужгород,1984) та "Проект автономії" (Ужгород, 1991), - хоч і були скупими, будили інтерес до призабутого письменника.
Марко Бараболя - одна з найбільш своєрідних постатей у літературному процесі Закарпаття. Без нього годі уявити в усій повноті розвиток письменства на західноукраїнських землях , сутність рис культурного і суспільного життя краю 20-х - першої половини 40-х років ХХ ст. Ім`я гумориста - сатирика було на той час справді популярним. Правда, поколінням післявоєнних читачів художній набуток письменника був майже недоступний. Лише старші віком захоплено згадували (а то й цитували з пам`яті) його дотепні твори, розгублені на сторінках дорадянської преси. А збірочки Марка Бараболі, видані за кордоном - "З - під їдкого пера" (Прага, 1941) і "Тутешняцька губернія" (Братислава - Пряшів, 1970), - до наших співвітчизників майже не доходили. Опубліковані добірки творів сатирика - в антології "На Верховині" (Ужгород,1984) та "Проект автономії" (Ужгород, 1991), - хоч і були скупими, будили інтерес до призабутого письменника.
Підписатися на:
Дописи (Atom)