неділя, 22 грудня 2019 р.

Квасівський метеорит



Метеорит падав у с. Кваси, що на Закарпатській Гуцульщині
         Про те, що в с. Кваси на Закарпатській Гуцульщині падав метеорит, я вперше почув влітку 1982 року. Це у розмові згадав колишній голова Закарпатської обласної ради професійних спілок Юрій Іванович Стенчук, який був родом із цього села. Тоді ця інформація здалося мені якимось жартом. Подумав, що Кваси і метеорит, Кваси, і космос -  щось не дуже сумісне, хоча в той час космічна тема серед людей була дуже популярна. Минуло майже 50 років. І ось декілька днів тому мені зателефонували директор Квасівського санаторію «Гірська Тиса» Кирпа Микола Олександрович та головний лікар цього закладу Біляк Іван Павлович і повідомили про те, що до них приїжджає знімальна група, яка буде займатися документальним фільмом про падіння в селі метеорита і чи я б не згодився дати інтерв’ю з цього приводу. Прийшлось погодитись. Але перед тим заглянув у мережу Інтернет і знайшов ще деяку інформацію про те падіння.
         На запит про Квасівський метеорит у Вікіпедії (Всесвітній енциклопедії) появилася інформація, що метеорит під назвою Боркут (Borkut) дійсно впав у межах села 13 жовтня 1852 року о 15 годині. Тут же наводяться координати падіння: 480,9І,00ІІ північної широти та 240,17І,00ІІ східної довготи і його загальна вага (точніше те, що залишилося від нього після падіння, тобто горіння в навколишній земній атмосфері) становила 7 кг. Тут же повідомлялося про те, що метеорит  Боркут знаходиться в Тюбінгенському університеті у Німеччині.

пʼятниця, 20 грудня 2019 р.

Славні імена Рахівщини: Йосип Тур

 
 
Йосип Тур – заслужений тренер України з гірськолижного спорту, 18-триразовий чемпіон України
Й.С. Тур народився 14.03.1936 р. у с. Кваси Рахівського округу, за Чехословаччини. Його батько, Тур Станіслав, із сім’єю приїхав сюди на початку 30-х років ХХ ст. з Турянської долини нашого краю як спеціаліст залізничної дороги, на якій він і працював. Мама, Марія, була домогосподаркою і займалася домашнім господарством та вихованням трьох синів. Змалку Йосип полюбляв взимку возитися та санчатах, а потім і на лижах, тим більше, що засніжені навколишні схили пагорбів і гір Квасів сприяли цьому. У сім неповних років, за Угорщини, батьки, що почали жити в Рахові, віддали його в перший клас Рахівськї народної школи, але з проходом через Карпати лінії фронту періоду Другої світової війни навчання припинилося. У вересні 1945 року продовжив навчання вже у Рахівській середній школі, яку успішно закінчив у 1954 році, особливо з фізичної культури, у яку входила й лижня підготовка. Свою трудову діяльність розпочинає кочегаром паротяга вузькоколійної залізниці Рахівського лісокомбінату, по якій вивозили зрубаний ліс із Богданської долини. Але бажання займатися спортом зробило свою справу і у 1955 – 1959 роках навчається у Львівському державному інститут фізичної культури. А далі, з 1959 р. по 1986 р., працює тренером переважно з гірськолижного спорту у різних спортивних товариствах.

неділя, 15 грудня 2019 р.


Чудова легенда про створення Карпат

Колись на нашій землі була величезна рівнина, кінця краю якій не було видно. Рівнина зеленіла шовковими травами, вічнозеленими смереками і ялинами, могутніми буками і яворами, берестами й тополями, долиною текли потічки та річки, багаті на стругів та іншу дрібну й велику рибу. Володарем долини був велетень на ймення Силун.
І земля здригалася. Силун добре розумівся на ґаздівстві, мав безліч усякої худоби – череди корів та волів, отари овець, табуни коней, стада буйволів та свиней паслися на толоках, бродили лісами, А птиці!, тисячі качок та гусей плавали в ставках, багато курей кудкудакало на фермах.

четвер, 5 грудня 2019 р.

Новинки літератури для дітей

                               

                                          Для дітей середнього шкільного віку. 

 Котляревський І.П.
 Енеїда:На вічну пам"ять Котляревському.-Полтава,ТОВ "Рік",2019.-148 с.
  Безсмертна "Енеїда" Івана Котляревського поклала початок відродженню українського народу  в його одвічному прагненні до свободи і власної державності. Всеперемагаючий сміх Котляревського вчив тоді і вчить сьогодні переборювати всілякий розбрат між нами і біди та понад усе любити свою Вітчизну, свій народ, його мову й культуру.



        Куцан С.
         Зюзя: гумористична повість/ Сергій Куцан., іл.А.Василенка.-К.: Фонтан казок, 2019.-136 с. ("Серія"Книжка про мене"").
     На день народження бабуся зробила Олесі несподіваний подарунок - унікального пацюка, вирощеного в секретній експериментальній лабораторії. І відтоді життя родини пішло шкереберть:безсонні ночі й насичені каркаломними пригодами та битим посудом дні. 
     Неймовірно смішна повість Сергія Куцана "Зюзя" - переможець конкурсу "Напишіть про мене книжку"", оголошено видавництвом "Фонтан казок" з метою простимулювати українських письменників до створення книжок, у героях яких сучасні українські підлітки зможуть 
упізнати себе.