понеділок, 31 травня 2021 р.

                                          Нові книги  за 1-ше півріччя 2021 р.                                                             Шановні користувачі, якщо Вас цікавлять книги по                                                   краєзнавству,  бібліотека чекає на вас.


Коршинський І.Ю.
   Про незабутнє / пер. М.Вегеша; піс. Івана та Ребриків.- Ужгород: Гражда, 2020.-502 с.

  Відомий лікар-хірург, кандидат  медичних наук, доцент  УЖНУ, заслужений лікар України, почесний громадянин м. Ужгород, багаторічний в"язень сталінсько-беріївських концтаборів І.Ю. Коршинський ще  юнаком взяв активну участь у підпільному русі опору більшовицькому тоталітаризму. Це людина з когорти мужніх патріотів, він ніколи нічого не чинив усупереч власному сумлінню. Прожитому та пережитому й присвячена ця книга.


     Химишинець В.
        А сонце струшує проміння: вірші / Василь Химишинець; перед. В. Густі.- Ужгород: ТІМРФНІ, 2020.-152 с.
        До нової збірки віршів українського поета - закарпатця Василя Химишинця ввійшли його кращі твори, написані в молоді роки, а також вистраждані рядки у часи непростих життєвих потрясінь, що випали на його долю.
    Для широкого кола читачів.



      Густі (Звонар) І.В.
       Світ живої любові: новели, нариси, рецензії, інтерв"ю / Ірина Густі (Звонар).- Ужгород: ТІМРАНІ, 2020.-304 с.
                 Ім"я члена Національної спілки журналістів України І. Густі добре знане й шановане у Закарпатті, 1966 р. вона дебютувала на сторінках іршавської районної газети "Нове життя" як обдарований юний прозаїк, журналіст..
     Видання, що склали кращі зразки її творчості, дають можливість уявити її неординарну постать в українській журналістиці.


      Повх Л.
       Крапля меду: оповідання / Лідія Повх.- Ужгород: ТІМРАНІ, 2020.-208 с.
       У книжці оповідань відомої закарпатської письменниці Л. Повх розкривається широка панорама життя простої людини в сучасній Україні. Авторка у буденному віднаходить і відстоює вічні цінності, зокрема інституту сім"ї, батьківства, пам"ять роду, ментальні особливості духовного світу людини на  помежів"ї культур.
    Для широкого кола читачів.

    Панько С.І.
       Вибрані твори: Коли засвічувались вогні. До 100 р. від дня народження автора / С. Панько. Уп. та підг. текстів до друку _ С. Панько, О. Гаврош. Вступ. стаття - О. Гаврош, Піс.-С.Панько.-Ужгород: Карпати, 2020.-336 с.: іл.
      У свої  нотатках-спогадах письменник і перекладач художньої літератури С.Панько розповідає про маловідомі або й зовсім невідомі широкому  читачеві факти з життя і творчості письменників, художників, мистецтвознавців, з якими в різні періоди життя  на "розпуттях велелюдних" зводила його доля. 

      Кузан В.
            Три по сто. Молоді і витримані вірші. Павлюк Ігор, вст. ст. Дроздовський Д., післясл.-Ужгород: Карпати, 2020.-444 с., іл.
            Нова книга відомого сучасного українського поета В.Кузана, як практично і усі його попередні - про людські стосунки Чоловіка і Жінки, Жінки, яка стала другом. Як точно підмітив автор післяслова, збірка "Три по сто"  - історія про загублений і віднайдений рай для чоловічої душі.
  Прочитайте. Переконайтеся в цьому.

     Ходанич П.М., Ходанич М.П.
       Дерев"яна пластика Закарпаття: монографія/ Петро Ходанич, М. Ходанич.- Ужгород: ТІМРАНІ, 2020.-240 с.
     У книзі розглядається процес становлення і розвитку дерев"яної пластики на Закарпатті другої пол. ХХ ст. поч. ХХІ ст. в контексті історичного та соціокультурного процесів, які впливали на формування мистецького життя у краї і творення художнього образу Срібної землі засобами різблярства.
     Книга розрахована на науковців, митців, студентів, вчителів, а також масового читача.   
        


     Дмитро Федака: до 80 - річчя від дня народж.: бібліогр. покажч./ Департамент культури Закарпат. обл.укніверс. наук.б-ка ім. Ф. Потушняка  Закарп. облради; уклад.: М.Б. Бадида,С.Д.Федака; авт. вст.ст. С.Д.Федака; ред. Н.М. Бондаренко; відп. за вип. О.А.Канюка.-Ужгород: ТІМРАНІ, 2020.-220 с.
(Серія "Культура краю в особах").

пʼятниця, 21 травня 2021 р.

День вишиванки

 

       Всесвітній день вишиванки - міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічно вишитого одягу. Дата проведення - щороку третій  четвер травня.

  Вишиванки - є в кожній сім"ї, вони передаються з покоління в покоління, проносячи їх  крізь століття історії окремих родин, регіону, всього народу. Носити вишите вбрання одна з небагатьох традицій, яке  не просто збереглося до сьогодні, але ще більше оновлюється, різними фасонами та орнаментами.

Цього дня на території СБК сільською бібліотекою оформлено експозиції "Вічність закодована у вишивці", стенди "День вишиванки", заквітчаний рушниками  " Душа мого  краю - вишитий рушник" та ілюстративна виставка "Бережи українське - носи вишиванку".  Щоб розширити знання дітей  про особливості вишивки  підготовлено цікаву розповідь та проведено флешмоб "Вірші українських письменників про вишиванку".

    З-задоволенням  діти прослуховували українські пісні про вишиванку та взяли участь у вікторині, яку підготувала директор СБК. А інші працівники будинку культури долучилися до створення цікавих експозицій з вишивками та іншими виробами.

                        



                                                                                                                                    


пʼятниця, 14 травня 2021 р.

В.С.Стефаник

                                                                                                                         Усний журнал  "Володар душ селянських" підготовлений до 150 річчя від дня народження В.С.Стефаника, ознайомить з дитячими роками, літературною творчістю та іншими цікавими фактами.                                                                                                                                                                                                                        

Це цікаво…   

«І все, що я писав, мене боліло…»                        

Василь Стефаник – найцікавіша постать в український  літературі, співець надії на щасливе майбуття України, автор самобутніх соціально-психологічних новел про життя і долю селян на Західній Україні.

Творчість Василя Стефаника має велике пізнавальне, естетичне, історико-літературне значення. Він один із письменників, з творчістю яких пов’язаний важливий етап в розвитку української реалістичної літератури. Творами письменника захоплювались сучасники, вони перекладались на інші мови. Максим Горький цитував твори Стефаника як найзадушевніші вірші. Майстерністю його новел захоплювалась Леся Українка, Михайло Коцюбинський. Іван Франко писав: «З великою майстерністю він проникає в душу галицького українського селянства, вміє рисувати тяжкі психічні драми там, де інші бачать лише повсякденний факт…». Ольга Кобилянська, прочитавши «Камінний хрест», писала Стефанику: «Між слова ВашІ там…тиснулись великі сльози. Мов перли. Страшно сильно пишете Ви…Гірка. Пориваюча. Закривавлена поезія Ваша…, котру не можна забути…Плакала…». Марко Черемшина у ліричному нарисі про долю свого побратима: «Цей хлопчик буде сонечком…»

Олесь Гончар писав свою дипломну роботу, досліджуючи творчість письменника. Михайло Стельмах: «Стефаник – улюблений мій письменник, він навчив мене ще більше любити землю…».

Івана Драча Стефаник спонукав «пильно вглядатися в людську душу»,

а Дмитро Павличко наголошував про животворну любов до людської душі.

 І нині читачі  з насолодою смакують кожне речення, кожний влучний вираз з творів Василя Стефаника…

«Радував би-м ся, якби Велика Україна пошанувала мою дуже скромну працю»                                                                                      

                                                                                              В. Стефаник    

Сторінка перша. Дитячі роки.

четвер, 13 травня 2021 р.

День пам"яті та примирення


 Війна... Страшна рана минулого  століття, яка болить досі. 

  8 та 9 травня в Україні вшановують пам"ять тих, хто боровся з нацизмом, чиє життя було обірване війною, хто загинув на фронтах, в окопах, хто побував у полоні, концтаборах чи просто зник безвісти. Мільйони людей забрала ця страшна війна... Загиблим не болить. Але живі ще продовжують згадувати своїх рідних та близьких, а діти війни, які не побачили своїх батьків живими  та пережили роки окупації, цю трагедію не забудуть ніколи.

Годину-реквієм " Я серце відчуваю біль війни" провели працівники

СБК, а бібліотека представила книжково- ілюстративну виставку літератури "Перемога в серцях поколінь".  Ми та наступне покоління, повинні пам"ятати, тих хто віддав своє життя за мирне майбутнє.

 


четвер, 6 травня 2021 р.

 

Відродження забутого імені

Марко Бараболя – (Іван Федорович Рознійчук)

(1910 – 1945)

Іван Федорович Рознійчук (літературний псевдонім: Марко Бараболя): учитель, український письменник-сатирик міжвоєнного періоду. 

       Народився Марко Бараболя 30 квітня 1910 року в гірському селі Трибушани (нині с.Ділове) Рахівського району. Батько - лісоруб,мати ж поралася по господарстві. Після закінчення чотирьох класів народної школи його віддали на навчання в Ясінянську горожанську(неповно середню) школу (1920 - 1924). Він був: скромний, завжди серйозний хлопець, любив фіглі-жарти".    П"ять років  працював у книгарнях Ужгороду (1928-1931) та Хусту (1931-1932), два роки - у страховій касі робітників у Хусті . Та усе дужче вабила його педагогічна робота. Із квітня 1934 року І. Рознійчук учителює в селах  в рідній Рахівщині. 

    На завершальному етапі війни -13 червня 1943 р. І. Рознійчука забрали до угорської армії, у складі якої з піхотним полком був відправлений на східний фронт. На території Румунії патріотично настроєний учитель переходить на бік червоної армії, де працює перекладачем (справжньою знахідкою для командування було те, що Іван Федорович знав російську, чеську, словацьку, угорську та німецьку мови).

    Майже цілих 50 літ подальша доля Марка Бараболі залишалася невідомою. Із архівних фондів знайдено матеріали військовополоненого Івана Рознійчука. Вони уточнюють обставини і місце його подальшого перебування: табір військовополонених у Новоросійську, звідки він, захворівши ще в угорській армії на мокрий плеврит, що перейшло в туберкульоз легенів, потрапляє у військовий евакогоспіталь,  ст. Пашковська Краснодарський край. Помер 27 липня 1945 року у 35 віці ...


 Ми пишаємося людьми, які прославили свій край. Серед них поет-сатирик Марко Бараболя.

Напередодні дня народження в бібліотеці оформлено  викладку літератури "Поет-сатирик з Ділового" (Марко Бараболя), на якій представлено книги поета та матеріали про нього.

Твори Марка Бараболі.