Рекомендації учням щодо проходження ЗНО

          Для того щоб ви могли впевнено впоратися з тестом у напруженій обстановці зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), почніть готуватись до тестування заздалегідь. А як краще впоратися з цим завданням, вам підкаже цей матеріал.

Тренуйся.
Перед офіційним тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів - просто заради тренування, наприклад, проходити тести ЗНО онлайн. Не можна навчитись добре виконувати тести, не тренуючись на них самих, підмінюючи цю практику іншими видами контролю й самоконтролю. Ці тренування не тільки знайомлять з типовими конструкціями тестових завдань, а й дають вам інший досвід - самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.

Поспішай.
Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час, необхідний для виконання тестів зовнішнього оцінювання. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації змагальної ситуації, неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь-яке тестування.

Випробовуй.
У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтесь усіх рекомендацій, як правильно вирішувати окреме завдання чи тест у цілому. Наприклад, не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а треба відразу ж познайомитися з варіантами відповідей. Тоді зміст відповідей прояснить вам, що ж саме є необхідним в інструкції до даного завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробовувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати, тільки активно тренуючись у тестуванні.

ЗНО-2022, ДПА - 2022

                                     Важлива інформація

 

                Сьогодні  відзначається 77-а річниця визволення нашого краю та країни від нацистських загарбників. До цієї дати підготовлено історичну довідку «Пам`ятайте! Не забувайте..!»  про злодіяння нацистів на окупованих територіях, про втрати та перемоги. Тут зібрано багато фактів та матеріалів: про українців, які пережили найстрашнішу трагедію у світовій історії.  Пам`ятаємо…

              Історична довідка  

          «Пам`ятаємо!

                            Не забуваємо…!»

     Книг про ці події багато знаходиться в книжковому фонді та книжкових виставках літератури "Сторінками історії України", тож запрошую до перегляду.  

                     

Із минулого в сьогодення

Історія будівництва в Карпатах Австро-угорської залізниці.

    Коли понад сто років тому в Карпатах будували залізницю, це був унікальний та амбітний інженерний проект. Дослідники з Закарпаття Микола Ткач і Микола Волощук розповідають неймовірну історію цього будівництва.
Щоб здійснити задум у складній гірській місцевості, потрібні були кваліфіковані спеціалісти. Тому з усіх куточків Австро-Угорської імперії для прокладання залізниці запросили будівельників різних національностей: австрійців, угорців, чехів, хорватів, німців. Також на державному рівні було прийнято рішення запросити спеціалістів з Італії, переважно з північних гірських земель.
Наприкінці 19-го століття гірська Рахівщина, як і вся територія Закарпаття, входила до складу Австро-Угорщини. На той час бурхливо розвивалися капіталістичні відносини у Європі, зростали потреби у транспортуванні природних ресурсів нашого краю: лісу, солі, заліза.

     У 1870 році був детально розроблений проект Транскарпатської залізничної магістралі, метою якого було з’єднати Відень і Будапешт зі Східними Карпатами. Згодом було представлено і затверджено проект проміжної залізничної гілки Сігет Мармароський – Рахів – Керешмезе (тепер Ясіня), яка мала з’єднатися з гілкою Воронєнка – Надвірна –Станиславів (тепер Івано-Франківськ) у Галичині. Залізниця мала пройти вздовж гірських річок Тиса та Прут.

22 жовтня відомому сучасному українському поету, перекладачу, державному та громадському діячеві, Героєві України  Борису Іллічу Олійнику – 85. Борис Олійник народився 22 жовтня 1935 р. в с. Зачепилівці, що на Полтавщині. Закінчив факультет журналістики Київського університету, працював у редакції газети «Молодь України». У 1962 р. з’явилася перша збірка поезій «Б’ють у крицю ковалі». Згодом було видано низку поезій «Двадцятий вал» (1964), «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Відлуння» (1970), «Рух» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Поворотний круг (1989). Особливим художнім досягненням Б. Олійника є цикл-поема «Сиве сонце моє. Пам’яті матері» (1978), поема «У дзеркалі слова» (1980), а також твори «Дорога», «Рух», «Доля», «Урок». Лірична тема притаманна й іншим циклам поета – «Сковорода і світ», «Досвід», «При гончарному крузі. Олесю Гончару». Поеми «Сім» і «Пришестя» присвячені темі Чорнобиля. Вже у часи незалежності України з’являються збірки віршів і поем «Таємна вечеря» (2000), «Стою на землі» (2003), «Основи» (2005) та інші.

Борис Олійник - автор понад 40 книг, віршів, ессе, статей. Його ім'я відоме всім шанувальникам української сучасної поезії.

Тільки Слово береже в основі 

безсмертя української душі.

              Борис Олійник 

Поет високої культури і громадянської пристрасті, Борис Олійник в своїх поезіях зосереджує свою увагу на найважливіших проблемах часу, пристрасно утверджує високі гуманістичні ідеали, гнівно засуджує зло у всіх його проявах. Його слово - це слово митця стійких переконань, одного з тих, хто з гордістю усвідомлює свою приналежність до будівничих нового світу.

Коли вже народився ти поетом, -

за все відповідай у цім житті...

                     Борис Олійник 

  Твори Бориса Олійника принесуть читачеві радість активного співпереживання тож запрошую до перегляду  книг, які  знаходяться  в фонді бібліотеки.

Обірвалася життєва стежина поета у 2017 році, а у травні 2019 року відбулося відкриття меморіальної дошки на пошану Бориса Олійника.

       

     

 

Пам"ятаємо! Не забуваємо!

                  
   Час віддаляє від нас ті трагічні  події, коли життя і смерть, кожен день, кожен час, кожну секунду були поруч. Друга Світова війна давно відійшла у минуле і стала сторінкою у підручнику історії.

     Пам"ять.. Вона кличе, стукає у наші серця. Вона доносить, до нас, нащадків тих полум"яних поколінь, імена тих. хто не шкодував своєї крові, тих хто приніс у жертву найдорожче  - життя.

  Пам"ять про наших односельчан, які не повернулися з війни, згадуємо сьогодні в молитві, яку відслужив священник ПЦУ Андращук І.

Кожен день, кожен час пам"ятайте!

Скільки жертв нам війна принесла,

Все, що можна для миру віддайте!

Збережіть для нащадків життя.

 

Дякуємо Вам захисники

                                                                                     День захисника Вітчизни –

Мужності й геройства свято .

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину,

Рідну землю свою – Україну.

Благодійну акцію для воїнів Прикордонного відділу підготували працівники Сільського Будинку культури та бібліотеки. З привітаннями  завітали директор  та вокальний колектив БК. 

  

 

Із минулого в сьогодення

 

Діловому – 610 років

         До недавно вважалося, що село Ділове (історична назва Требушани) вперше згадувалося у 1597 році, тобто в кінці ХVІ століття. І було це пов’язано з відкриттям на його території в декількох місцях покладів залізної руди, яку пізніше видобували і на місцевій чавуноливарній мануфактурі виробляли гарматні цівки (дула) різного калібру та різноманітні знаряддя праці. Однак, у книзі, яка випадково потрапила до нас, під назвою «Літопис сіл Мараморощини» (Бухарест, 2011р.) автором якої є вчитель Олекса Бевка з  с. Поляни  Марамороського повіту Румунії, наводиться інша дата згадки першого поселення людей на нашому місці, яка з попередньою різниться раніше на 186 років.

         Це пов’язано з історичним нарисом україномовного села Вишавська Долина (теперішня румунська назва Валя Вішеулуй), яке розташоване на лівому (румунському) березі Тиси навпроти Ділового і Хмелевого (колишня угорська назва Вішовельдь). У своїй шеститомній роботі «Історія карпатських русинів» закарпатський історик і фольклорист кінця ХVІІІ- початку ХІХ століть Михайло Лучкай цю територію називає «Вишшою», тобто вищою від інших і гористою, де ще до VІ століття  н. е. проживали слов’яно-сарматські племена під назвою «біссени» (вони займалися обрядовими танцями, під час яких входили в екстаз, немов би бісилися), яких пізніше  підкорили літописні білі хорвати. Можливо в цій місцевості й тепер десь проживають їх нащадки,  що нікуди не пішли звідси, до яких з часом долучилися вихідці з Галичини, Буковини, а також із таких населених пунктів Рахівщини таких як: Ясіня, Богдан, Рахів, Білин та деяких інших. Особливо це стосується Требушан-Ділового та Вишавської Долини, прізвища корінних місцевих жителів яких в абсолютній більшості є однаковими, що свідчить і про їх можливі родинні зв’язки. Про це плем’я також згадує на початку уже ХХ століття інший закарпатський історик о.Иреней Кондратович у своєму труді «Исторія Подкарпатской Руси для народа», що «середньовічні латинські грамоти багато пишуть за семигородських біссенів під якими тільки і руських треба розуміти». А ця місцина дійсно знаходилась тоді на крайньому північному сході (в куті) у складі Семигородщини, яка ще  називалася Трансільванією.

"Мандрівка до книжкової країни".

   Бібліотеки - це не тільки сховище літератури, це цілий світ відкритий кожному, хто любить книгу. Зав. бібліотекою проведено інформаційний екскурс та оформлено експозицію

"Бібліотека відкритий світ читання". Багато цікавого відкрили для себе школярі 3-х класів взявши участь в різних іграх, конкурсах та вікторинах. 

Експрес-інформацію "Там де живе мудрість" провела директор СБК Якобіщук Г.В.

     На згадку про участь  підготовлено і роздано: "Правила користувачів" "Як працювати з книгою" емблему  "Юний користувач бібліотеки"                                                                                                                                                                                                                  

                                       

           

                               

                             

Екскурсія сучасними бібліотеками світу

 

В багатьох країнах світу відзначають різке підвищення інтересу до бібліотек. Ось деякі моменти, які приваблюють до бібліотеки людей різної вікової категорії.         Всі сучасні бібліотеки обладнані Інтернетом із доступом до Wi-Fi. Приходь зі своїм комп'ютером і працюй! Користування комп'ютером і Інтернетом в бібліотеках безкоштовне. В бібліотечних фондах є все: книжки різними мовами, друковані чи у цифровому форматі, фільми, музика, газети і журнали із усього світу. Книгозбірні пропонують своїм відвідувачам різні безкоштовні курси, а за допомогою комп'ютерних навчальних програм можна покращити знання з математики, історії, географії чи навіть підготуватися до складання іспиту на водійські права.     У дитячих відділах, крім поличок із книжками, — килимки, м'які меблі та багато іграшок. Тут дозволяється все: лежати на животі, сидіти під столом, грати у комп'ютерні ігри. Не дозволяється тільки галасувати та дерти книжки. У музичному відділі за столиками сидять  у навушниках меломани. В іншому залі дивляться кіно.      У сучасних бібліотеках є невеличкі кімнатки зі столиками, мікрохвильовками, кавоварками. Тут можна перекусити, не відриваючись від роботи. Можна завітати до бібліотечного кафе, поїсти і побалакати з новими друзями.   Роттердамська бібліотека.Бібліотека Роттердама ззовні виглядає як круїзний лайнер. Загальна площа — 24 тисячі квадратних метрів, тому між поверхами тут не сходи, а ліфти і ескалатори.          «Пляжні» бібліотеки            У Нідерландському місті Єймейдене відкрилася пляжна бібліотека. Вона пропонує взяти книгу напрокат усім відвідувачам пляжу. Записуватися не обов'язково — книжки видаються «під чесне слово». Послугами бібліотеки скористалися вже декілька тисяч осіб. Туристи також можуть користуватися послугами бібліотеки, адже в ній є книжки як на голландський мові, так і на англійський. Працює бібліотека кожного літа з 23 липня по 3 вересня. Подібна бібліотека цього року відкрилася на одному із пляжів в Одесі. З 400 найменувань можна обрати щось почитати, і навіть не повернути, якщо книжка дуже сподобалась, а залишити замість неї щось із власної бібліотеки.