Рознійчук Василь Федорович

                У Федора Михайловича й Анастасії Петрівни Рознійчуків з гуцульського села Требушани (тепер с. Ділове) на Рахівщині було шестеро дітей – п`ять синів і дочка. Двоє їх синів – Василь і Федір – були офіцерами чехословацької армії.

           Федір Михайлович у селі користувався авторитетом. Був людиною серйозною, справедливою, волелюбною. Завжди піклувався про майбутнє своїх дітей. Був добрим порадником, хоча до школи ходив лише пару днів. Працював у лісі, будував приватні будинки, був прекрасним косарем. Національно свідомий, брав активну участь у роботі місцевої організації національно – культурного товариства «Просвіта», очолював у 30-х років, напередодні захоплення Закарпаття хортіївською Угорщиною, сільський осередок цього товариства. І в перший же день  окупації його схопили угорські гонведи і неподалік с. Кваси, в урочищі Кокирчева Чопівка,  місцеві терористи стратили їх в нелюдський спосіб разом з іншими патріотами.

Рознійчук Федір Федорович

     Складний життєвий шлях пройшов Федір Федорович Рознійчук. У банку даних Закарпатського відділення Пошуково – видавничого агентства «Книга пам`яті України» є ксерокопія  його  біографії, написаної власноручно в Празі 1960 року.

Оригінал цього документа зберігається у військовому архіві особових справ чехословацької армії, який дислокується в словацькому місці Трнава.

       Федір Федорович в автобіографії повідомляє, що народився 1 жовтня 1917 року в Требушанах на Рахівщині (тепер с. Ділове). Народну школу відвідував у рідному селі, горожанську – в Рахові. Далі, працюючи, навчався самостійно.