"Не дамо згасити свічу пам`яті"

           24 листопада, Україна й увесь світ вшановуватимуть пам'ять мільйонів жертв Голодомору – геноциду Українського народу 1932-33 років.
    Голодомор 1932–33 років є одним із найжорстокіших злочинів ХХ століття і залишається незагоєною раною в історії України.
     О 16.00 к.ч. відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку». 

 

"Мова - це мова предків рідної землі".

Єдиний скарб у тебе - рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа.

Певніша над усі скарби й багатства.

                             П. Куліш

 

 

 

       Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродоовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації.

       Мова - це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття. Мова - це особливість, вона має своє обличчя , свій характер , темперамент, свою культуру, честь і гідність, своє минуле і майбутнє. Мова - це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття.

            Той , хто зневажливо ставиться до рідної мови,

             не може й сам викликати поваги до себе.

                                                          О. Гончар        

    

      Сьогодні наша бібліотека вже вкотре відзначила День української мови та писемності.  У мові - вся доля народу. Без мови немає минулого й майбутнього. І наше завдання  виховувати  у користувачів почуття глибокої любові до рідної мови,  до рідної землі.  Багато чудових слів було сказано про мову, про її значущість і важливість.  Присутні мали також можливість переглянути відеоролик "9 листопада- День української мови та писемності".

   Мужай прекрасна наша мово,

    Серед прекрасних братніх мов!

Цвіти над світом веселково,

Як мир, як щастя,як любов!

 

 

 

На допомогу вчителю.

                                        Для вчителів та вихователів

                  

                                       інтернет-ресурси

 

 

 


http://www.mon.gov.ua/- сайт міністерства освіти і науки України http://www.testportal.gov.ua/- сайт українського центру оцінювання освіти

http://ostriv.in.ua –«Острів знань» пропонує методичну допомогу для вчителів.

http://lib.sowa.com.ua– розробки уроків
 http://ukrreferat.com/lib.htm- підручники з різних предметів
http://www.ednu.kiev.ua/books/index.htm- книги, підручники, навчальні посібники, науково-технічна та науково-популярна література

Визволення села.

       16 жовтня визначна дата в історії нашого села. 68 років тому нашу землю було очищено від фашизму. Це свято прийшло до нас золотої осені 1944 року і започаткувало щастя мирного життя.         
      Вже ніщо не нагадує про війну, але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пожалів свого життя.
       Після визволення села в жовтні 1944р. багато наших односельців вступили добровольцями до Рядянських військ та  Чехословацького корпусу. Вони приєднувалися до тих "трибушанців"-діловчан, котрі вже воювали з ворогом на фронтах. Всіх разом було понад 100, а 19 із них - не повернулися до рідного села. На Обеліску Слави на мармуровій дошці висічені прізвища загиблих.
       Пам`ятайте!
       Через століття , через роки - пам`тайте!
       Про тих, які вже не повернуться ніколи,
       Пам`ятайте!
   Кожного року ми відзначаємо цю важливу подію в історії нашого села. Година пам`яті "На всі часи, на всі віки у спогадах живі" проходила біля Обеліску Слави, де педагог-організатор Діловецької ЗОШ І-ІІІст. Юркуц С. Ю., вчитель Никоряк В. Г., історик-краєзнавець Ткач М. І. розповіли про визволення села та району, а І-ий зас. начальника відділу прикордонної служби Ділове Карпець О. Р. привітав діловчан з 68 річницею визволення. Учні школи розказували вірші про ВВв, вшанували загиблих воїнів- хвилиною мовчання та покладанням квітів.
   

Із минулого - в сьогодення. "Рахівський район"

        Рахівський район (з ХІХ ст. по 1953 р. – округ) розташований у східній частині Українських Карпат, на сході Закарпатської області. На півдні район межує з повітом Марамуреш, що в Ромунії, на сході з Верховинським, на півночі з Надвірнянським районами Івано-Франківської області, на заході – з Тячівським районом Закарпаття. Його площа 1,9 тис. кв. км. Населення – до 91 тис. ч., більшість етнічні українці-гуцули, а загалом представники щонайменше 12 національностей. Переважають жителі села (понад 60 відсотків), середня густота населення на 1 кв. км становить 48,5 ч. У районі є міська, три селищні і 18 сільських рад. Вони об’єднують 29 великих і малих населених пунктів з їх потоками, урочищами, гірськими масивами і вершинами та полонинами, назви яких переважно пов’язані із заняттями давніх поселенців нашої місцевості: тваринництвом, сільським господарством, збиральництвом, лісорозробками, домашніми промислами, мисливством і рибальством, іменами окремих людей, навколишньою природою тощо. Прізвища тодішніх жителів, які вони  обов’язково мали мати з 1780 року, походять від роду їх занять, місцевості, де вони проживали, від їх зовнішнього вигляду і характеру, національності, ким вони були у сім’ї, які пригоди пережили, але найбільше від власного імені або від прізвиськ, які глави сімей передавали у спадок своїм дітям. Шосейна дорога зв’язує район з обласним центром – Ужгородом, через Яблуницький перевал – з Івано-Франківською та іншими областями й містами України, а по автомобільному мосту через р. Тиса, який знаходиться у межах с. Біла Церква, з Румунією. Територією Рахівщини прокладена залізниця, яка дає можливість через Вороненківський перевал перевозити вантажі й пасажирів по всій територій нашої держави і за її межі. Район знаходиться у гористій місцевості площа якого повністю або частково складається з чотирьох великих масивів Карпат: Чорногірського, Свидовецького, Маромороського (Рахівського) і Горган. У названих масивах знаходяться понад 30 озер, найвисокогогірніше (1801 м н. р. м.) і найбільше (5,9 га) серед них є Бребенескульське. За 40 км від Рахова, який є центром однойменного району, у Чорногірському масиві, знаходиться найвища точка України – гора Говерла (2061 м н. р. м.). Поряд вишикувались ще п’ять вершин – двотисячників: Петрос, Бребенескул, Піп-Іван Чорногірський, Гутин- Томнатик і Менчул. Рахівщина є одним з найбільших високогірних районів на Україні, адже 25 сіл, селищ і м. Рахів мають статус гірських населених пунктів.