Інформація для громади

 

У застосунку Дія можна подати заяву на обмін старих ламп на енергоощадні LED-лампи. Долучайтеся до бета-тесту послуги 

 

У застосунку Дія стартував запис на бета-тест послуги Обмін лампочок. Українці зможуть подати заявку на безоплатний обмін старих ламп розжарювання на енергоощадні LED-лампи. Перехід на такий тип ламп дасть змогу у 15 разів зекономити електроенергію. Долучайтеся до бета-тесту послуги за посиланням.

Через регулярні обстріли росією об’єктів енергетичної інфраструктури українці змушені економити електроенергію та жити за графіками відключення світла. Зараз важливо свідомо і раціонально ставитися до використання електроприладів. Навіть вимкнене світло в кімнаті, де ви не перебуваєте, може вплинути на роботу енергетичної сфери загалом.

За даними НЕК «Укренерго», українці використовують до 40% електроенергії у власних будинках. Водночас, за даними Міненерго України, вдома вони використовують значну кількість ламп розжарювання, які в середньому споживають майже у вісім разів більше електроенергії, ніж сучасні світлодіодні лампи.

Яке рішення?

Президент України Володимир Зеленський ініціював програму з енергозбереження для населення. У застосунку Дія українці зможуть подати заяву на обмін 5 старих ламп розжарювання на 5 енергоощадних LED-лампи. Потім піти до відділення Укрпошти і отримати лампи.

Завдяки заяві в Дії ви точно знатимете, що світлодіодні лампи є в наявності у відділенні Укрпошти і гарантовано зможете отримати свої 5 LED-ламп.

На першому етапі будуть доступні 15 млн ламп для обміну, які надходитимуть поступово протягом декількох тижнів. Насамперед через найбільший ефект економії забезпечуватимуть обласні центри і великі міста. До кінця лютого лампочки мають надійти і до найменших сіл.

Який це дасть ефект?

За оцінками фахівців, перехід на світлодіодні лампи дасть змогу споживати на 7-10% менше електроенергії в моменти пікового навантаження. Це допоможе суттєво скоротити дефіцит електроенергії в системі.

Поки що ми проводимо бета-тест послуги, який стартує 16 січня. На етапі тестування послуга буде доступна у Вінниці, Черкасах, Одесі та Львові.

Долучитися до бета-тесту послуги Обмін лампочок зможуть громадяни України, які:

·         досягли 18 років;

·         мають верифікований РНОКПП;

·         раніше не отримували лампочки на Укрпошті.

Послугу у застосунку Дія реалізує Мінцифра спільно з Мінекономіки за підтримки Євросоюзу та АТ «Укрпошта».

 

 

                             Про навчальний заклад, який покликаний забезпечити реалізацію прав дітей з особливими освітніми потребами 

      У Рахівській територіальній громаді функціонує інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ), фахівці якого проводять корекційно-розвиткові заняття для дітей. Загалом у центрі займається майже 50 хлопчиків та дівчаток.
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) розпочав роботу у квітні 2018 року. У зв’язку з проведенням реформи децентралізації ІРЦ, як і низка інших установ, був прийнятий у комунальну власність громади. 3 січня 2021 року права засновника цієї комунальної установи своїм рішенням прийняла Рахівська міська рада.
    Сьогодні ІРЦ надає послуги дітям з особливими освітніми потребами, які проживають у нашій громаді, а також у сусідніх громадах. Більшість дітей, які відвідують ІРЦ, мають порушення мовлення, але є і з порушенням опорно- рухового апарату, з розладами аутичного спектру, інтелектуальними та психічними розладами та іншими діагнозами. Головне завдання інклюзивно-ресурсного центру – провести комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з особливими освітніми потребами, визначити рівень фізичного та мовленнєвого розвитку, когнітивної та емоційно-вольової сфер.
У Рахівському ІРЦ працюють 5 педагогічних працівників: директор, логопед,психологи, реабілітолог. На заняттях, яке проводять працівники центру, можуть бути присутніми батьки або законні представники дитини. До ІРЦ можуть звертатися батьки або законні представники дітей від народження. При виникненні будь-яких сумнівів щодо розвитку дитини варто звернутися до фахівців центру, щоб уникнути тривожних очікувань. Спеціалісти визначать – ці підозри безпідставні чи насправді дитина потребує допомоги фахівців – медиків, педагогів, психологів.
       Педагогічні працівники систематично проходять навчання, тренінги і курси задля того, аби, застосовуючи новітні методики, надавати якісні послуги дітям і допомагати їхнім батькам подолати виклики, що перед ними постають. Директор ІРЦ Мар’яна ПАВЛЮК проводить курси по інклюзивному навчанні для НУШ.
Тож, дорогі жителі та гості громади. Якщо Ви помітили, що Ваша дитина потребує консультації фахівців, просимо звертатися до КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Рахівської міської ради за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, Миру, 16 «а». Тел. 0976476025.

 

            Шановні любителі книги !

  Фонд бібліотеки поповнився новими книгами.   Всі видання українською мовою.   

               Приходьте! Обирайте! Читайте!

     Голос війни. Книга -Хмельницький, Видавець ФО-П Стасюк Л.С.,2022.-100 с.

 Голос війни- колективна творча праця, упорядником якої стала українська поетеса Н. Калиновська - організаторка і голова журі Всеукраїнського літературного конкурсу для учнівської молоді. У книзі представлені твори , що народилися під час війни. У ній розкривається палітра думок юних авторів про одвічні цінності людства: мир і ціну мирного неба,відвагу і героїзм воїна, волонтера, самовіддану щоденну працю кожного, хто любить Батьківщину.

     Панчук, Надія

Конспект свободи /Текст: цикли віршів / Надія Панчук.- Ужгород: Видавництво Олександра Гаркуші, 2012.-100 с.:іл.

    Майже століття тому В. Хлебніков писав: "Свобода приходит нагая". Йому трохи пощастило, він не встиг роздивитись доконечно     у яке криваве шаття одягатимуть "нагу свободу" впродовж минулого століття, і які несподівані маски нібито свободи будуть в ходу нині - і на рівні свідомості, і - підсвідомості, звідки й приходять поетичні рядки.

        Панчук, Надія

        Двоє у багряному саду: мала проза / Надія Панчук.- Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші,2011.-88 с.:іл.

     "Двоє у багряному саду" - перша прозова книга поетеси Надії Панчук.

   Ядро збірки малої прози склали документальні новели про часи, живих свідчень яких залишається  все менше. Місце дії - волинська частина Тернопільщини, де народилася авторка. Поки що непізнані доконечно закони людської пам"яті і творчі уяви підкидають деколи сюрпризи і авторам, і читачам. 

             Працівники культури провели патріотичну годину: «Україна є! Україна буде!» , яка  присвячена Дню Соборності України, Дню пам’яті Крут та Дню пам’яті жертв Голокосту .

Для присутніх була підготовлена інтегрована гра-вікторина:«Як я знаю Україну !»,в ході якої відбулося поглиблення знань про Україну як державу зі своєю історією, культурою, народними звичаями та традиціями.
    Була представлена книжкова експозиція: «Україна- Єдина! Україна- це Ми!». Також присутні переглянули презентацію : «Крути :історія подій».
     Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ зможемо знову досягти Перемоги і жити в мирній незалежній державі.

                                                                                                 

                                                        

                                                                     

           

           

 

     

Коломийка – пісенний дивоцвіт Закарпатської

 Гуцульщини

         Якщо запитати любого жителя Закарпатської Гуцульщини, як і Галицької та Буковинської, що таке коломийка, то відповідь буде одна: «коломийка , це співанка, це наша пісня». І дійсно коломийка – це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок якої складається з чотирнадцяти складів, з коротенькою паузою після восьмого складу. Вона може виступати як приспівка до танцю або існувати незалежно від нього. Часто коломийки об’єднуються у в’язанки, які, однак, не мають сталого змісту, а залежать від настрою, майстерності виконавця, а  також від обставин і призначення співу. Виконуються вони на гуцульських мелодіях усталеного типу, яких у наших горах є немало. У коломийках поєднуються пісенно-поетичне начало з мімічним та хореографічним, що надає їм особливої жвавості, своєрідної театральності, динамічності й енергії. Тому у пісенному різнобарв’ї  української народної творчості і по нині рясніють коротенькі коломийки, що, як дрібні квіти, щедро розсипані по гуцульських селех, горах, полонинах і лісах. Вони зворушують серця скромною простотою, непоказною щирістю, оптимізмом. Серед численних зразків – звертань до коломийки найчастіше зустрічаємо образні порівняння її з квітам, із зеленим запашним верховинським світом:

         Звідки мої коломийки, питають ньи люди,-

         В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.

         Співаночки мої любі, де я вас подію?

         Понесу вас в полонини, по горах розсію.

         Та як буде добра доля, я вас позбираю, 

         А як буде лиха доля – я вас занехаю.

         Уперше вони зафіксовані писемним джерелом у 1241 році в Коломиї, у теперішньому місті, яке є одним із районних центрів Івано-Франківської області, від чого і пішла їх назва. Коломийки звучать уже близько 800 років, а то і значно більше, супроводжуючи людей нашого краю у їх радощах і бідах, у веселощах і смутках, на весіллях, вечорницях, ирщіннях, при випасі худоби на полонинах, при роботі у полі, на ниві  й лісі. Маючи глибоку історію, вони завжди звернуті до сучасності, в них відображаються естетичні уподобання, погляди на мораль, оцінка громадсько-політичних явищ, переконань і прагнення митців з народу. Недарма у свій час Леся Українка  зуміла побачити у розвихреному багатоколірному коломийковому калейдоскопі вдачу народу, а Іван Франко – широкий образ сучасного йому народного життя. Хоч батьківщиною коломийок є Карпатський регіон, їх поширення і велика популярність на всій території України дає підстави вважати нині цей жанр загальноукраїнським явищем.

         У текстах коломийок зафіксовано загальний характер танцю і окремі його деталі: танець такий запальний, що «як заграють коломийки – рухаються кості» (с. Костилівка), та ще в такому темпі, що «кості би розсипали-си, якби не сорочка» (м. Рахів). Сам танець вимагає неабиякого вміння: «файно з дівков танцювати, бо дрібно трьисеси» (смт. Ясіня).