День Героїв Небесної Сотні

           20 лютого українці вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Небесну Сотню пам'ятатимемо завжди, про неї обов'язково знатимуть і прийдешні покоління. У глибокій скорботі ми низько схиляємо голови перед їх пам'яттю. Працівники культури підготували патріотичну годину "Життя обірване на злеті" ,  активні учасники : Полянчук М., Попадич Д., Томенюк А., Годинчук  М. та Бендик П. намагалися донести у фактах, віршах всі події, які відбувалися на Майдані. 

                          ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

 День святого Валентина - свято всіх закоханих, і тих, хто усе ще шукає свою любов. А ще день, коли свою прихильність виявляють до друзів та близьких людей.

     Готуючись до Дня святого Валентина працівники культури підготували в бібліотеці книжкову інсталяцію "Кохання то вічна людська краса", де можна знайти цікаві розповіді про кохання та цікаву інформацію про цей день.

14 лютого вважається і Міжнародним днем дарування книг. Книги подаровані бібліотеці, чекають на читачів.                                                                                        Щиро вдячна за подарунки.

                    
                                                                                       

                                   

 Чарльз Діккенс

        7 лютого виповнюється 210 років від дня народження Чарльза Діккенса (1812 – 1870) – англійського письменника.

Чарльз Діккенс так само відомий сьогодні, як при житті. Автор п'ятнадцяти романів, п'яти новел, незліченних історій та есе допомагав у кар'єрі іншим письменникам та займався соціальними проблемами. Чарльз досяг успіху в реалізмі, розповідаючи про лондонське життя, але не уникав казкової складової.                                                 Геніальність творів Чарльза Діккенса завжди була пов'язана з стражданнями, помилками та жагою автора викорінити соціальне зло. Його романи охоплюють широкий спектр соціальних, моральних, емоційних та психологічних проблем. Критики вважають письменника найбільш творчим, фантастичним та актуальним із великих романістів вікторіанської епохи, а, можливо, і всіх часів.

Літературний портрет

 

               

                    Євген Гребінка - поет, прозаїк, видавець.  

 

                       Народився 2 лютого 1812 року в родинному маєтку Убєжище (тепер - село Мар'янівка) на Полтавщині.  Походив зі старовинного козацького роду. Навчався у Ніжинському ліцеї разом Миколою Гоголем, Нестором Кукольником, Аполлоном Мокрицьким; вони захоплювалися історією, літературою. 

    Через деякий час поїхав в Петербург, де викладав літературу у військових школах. "Думал я дорогою: що я там робитиму між москалями? А вышло противное: Петербург есть колония образованных малороссиян". Веселий, дотепний і доброзичливий Гребінка став хазяїном найпрестижнішого літературного салону російської столиці. Євген Павлович збирав коло себе українські таланти. В той час Сошенко познайомив Гребінку з  Шевченком. Гребінка познайомив Шевченка зі своїм товаришем українським поміщиком Мартосом, якому забаглося мати свій акварельний портрет. Під час сеансів Мартос побачив рукопис поезій молодого художника й оплатив у 1840 році видання "Кобзаря" Шевченка. А з цензурним комітетом про дозвіл домовився Гребінка та власноруч подав рукопис Т. Шевченка. У 1843 році навіть поорожував разом з Тарасом Шевченком (саме під час подорожі стосунки цих великих людей зіпсувалися настільки, що Шевченко зняв посвяту Гребінці з «Перебенді», а намальований ним в 1837 році портрет Гребінки став портретом «невідомої особи». Причини розладу їх відносин невідомі і залишаться навіки таємницею).

 

                        

 30 січня 1930 року на Житомирщині народився Всеволод Нестайко - один із найвидатніших українських класиків дитячої літератури, автор багатьох  творів для дітей.

Батько хлопчика Зиновій Нестайко у 1920-х роках був січовим стрільцем, воював у лавах УГА, знав п’ять мов. Дід і прадід – відомі на Галичині греко-католицькі священники. Мати – Марія Іванівна – була вчителькою. Коли малому виповнилося три роки – тата як ворога народу розстріляли енкаведисти. Голодомор, який вирував на теренах України погнав вдову з маленьким сином до сестри в Київ. Відтоді все своє життя письменник прожив у цьому місті. Освіту хлопчик здобував у звичайній десятирічній школі, яка була в тому ж приміщенні, що й квартира Нестайків. Мама працювала там вчителькою.

Безтурботне дитинство скінчилися в одну мить – почалася німецько-радянська війна. Всеволоду тоді було 11 років. Разом із мамою вони пережили страшні роки німецької окупації. Щоб учні не забули вивченого матеріялу, Марія Іванівна організувала у своєму житлі підпільну школу. Ці уроки допомогли й самому Нестайку, коли відкрилися навчальні заклади, хлопця зарахували до старших класів.

По завершенню навчання Всеволод вступив на філологічне відділення Київського університету, адже вже давно твердо вирішив, що література – це його життєвий шлях. Бідний студент зазнав усіх тяжкостей буття – голод, холод, та юнак ніколи не втрачав віри у краще майбутнє. Завжди усміхнений, веселий, одним словом – оптиміст, можливо, що саме від діда по материнській лінії, Івана Семеновича Довганюка, він успадкував незвичайне почуття гумору.

Часто повертаючись думками в дитинство, Всеволод Нестайко вирішив писати для дітей. Перші оповідання письменника з’явилися в журналах “Барвінок” та “Піонерія”. Дебютна книжка “Шурка і Шурко” вийшла в 1956 році. У своїх творах Нестайко засуджував зло, заздрість, малодушність, натомість стверджував чесність, відкритість та добро. Майже 50 років свого життя Всеволод Зіновійович присвятив написанню дитячої літератури. Майже тридцять книжок створив казкар.