Цьогоріч виповнюється 152 роки з дня народження української письменниці, поетеси, перекладачки та культурної діячки Лесі Українки, яка народилася 25 лютого 1871 року у місті Новоград-Волинський (нині Звягель) на Житомирщині.

Леся не ходила до школи , але могла дати фору найсвітлішим головам: знала 11 мов, з 5 років грала на фортепіано, з 9  - писала вірші.

Долала невимовний біль, адже в 10 років захворіла на туберкульоз кісток, – та не терпіла жалості.

Незважаючи на важку недугу, вона кохала, творила і ЖИЛА!!!

     Цей вірш можна назвати закликом Лесі Українки до українця сьогодення!

Скрізь плач, і стогін, і ридання,

Несмілі поклики, слабі,

На долю марні нарікання

І чола, схилені в журбі.

Над давнім лихом України

Жалкуєм-тужим в кожний час,

З плачем ждемо тії години,

Коли спадуть кайдани з нас.

Ті сльози розтроюдять рани,

Загоїтись їм не дадуть.

Заржавіють від сліз кайдани,

Самі ж ніколи не спадуть!

Нащо даремнії скорботи?

Назад нема нам воріття!

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя! 

Поетеса є авторкою 270 поезій та 20 драм-поем. З деякими,  можна ознайомитися в бібліотеці  переглянувши  тематичну викладку «Талант і мужність Лесі Українки»