Вони воювали, щоб ми жили...

     З нагоди Дня визволення села та Дня захисників України, працівниками культури було проведено мітинг - реквієм "Україна - мати. Вмій її захищати". Головна мета заходу - виховання почуття патріотизму, шанобливого ставлення до пам`яті про перемогу над фашистськими загарбниками у Другій світовій війні, вшанування мужності, бойового подвигу та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, збереження та розвитку національних військових традицій і звитяг. 

    Для присутніх та перехожих лунали пісні та  вірші  про Україну, ведучі розповіли про героїчну мужність українського народу, який відстоював і відстоює честь і незалежність Батьківщини. Бібліотека представила книжково - ілюстративну виставку "Пом`янімо загиблих, шануймо живих". Загиблих вшанували хвилиною мовчання та молебнем. В кінці свята всіх присутніх зі святом привітав голова Рахівської облдержадміністрації В. Медвідь.

    Проведений захід дав змогу підростаючому поколінню поринути у ті часи та події, які ми не маємо права забувати, заради процвітання України та її мирного майбутнього.    

Готуємось до місцевих виборів - 2020

     Місцеві вибори - 25 жовтня  відбудуться за новими правилами, на новій територіальній основі і мають багато змін. Змінюються кількість місцевих рад, вигляд бюлетеня для голосування, вимоги до кандидатів і т. д.

Кількість місцевих рад значно зменшиться

Через об’єднання територіальних громад і скорочення районів до 136 значно зменшиться кількість місцевих рад. І це перша відмінність цих виборів.

Після адмінреформи кількість депутатів значно скоротиться внаслідок зменшення кількості рад після укрупнення громад і формування ОТГ.

Зменшиться й кількість депутатів райрад, оскільки Рада проголосувала за нове районування областей в Україні.

І депутатських крісел у громадах стане набагато менше

Майже вдвічі-втричі зменшилася кількість депутатів. Раніше кандидат міг стати депутатом у своєму селі, в якому мешкає 2 тисячі людей, і це було відносно легко. Зараз треба стати депутатом в ОТГ.

Пропорційна система і партизація кандидатів

Ще однією  відмінністю є запровадження пропорційної системи. У містах і громадах із більш як 10 тисячами виборців кандидати висуватимуться лише від партій.

Голосувати будемо за партію, а також за конкретного кандидата у ній, вписуючи його номер у трафарет поруч із назвою партії.

В умовах обов’язкової партизації кандидати будуть приєднуватись до тих сил, які відомі і які їм в цілому світоглядно близькі.

У Центральній виборчій комісії вважають, що кандидати, виборці і члени виборчих комісій впораються із нововведеннями. Однак, щоб не наробити помилок, виборцям краще ознайомитись із зразком бюлетеня заздалегідь.

У маленьких громадах мажоритарна система залишається

У менших громадах і селищах залишається стара мажоритарна система, але округи будуть багатомандатними. Обиратись будуть не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Обов'язково - ґендерна квота

Від кожної партії у списку буде мінімум 5 кандидатів.

Запроваджується ґендерна квота - у кожній п’ятірці кандидатів від партії має бути щонайменше 2 представники іншої статі. 

Раніше гендерна квота не була обов’язковою. 

Паралельне балотування до різних рад

Виборчий кодекс дозволяє паралельне балотування до різних рад. 

Це можливість висуватися одночасно і в мери міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради.

Проте кандидатам у мери великих міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них вже закритий. 

Ми за мир у всьому світі

 

   21 вересня - світ відзначає Міжнародний День Миру. Мир на всій землі - вічна мрія людства. Цей день покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. 

   Щорічно 21 вересня у рамках святкування Міжнародного Дня Миру в Україні проводяться різні заходи. Наша бібліотека  спільно з Будинком культури провела  флеш-моб "Мир у твоїх руках" . Мир у рідній Україні - це найзаповітніше бажання усіх українців, котре вони висловлюють вголос так згуртовано, як ніколи раніше.

     Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі!

Хай у міцних обіймах всі народи

Ідуть у майбуття через віки.

75 р. закінчення Другої світової війни

                     Історична довідка

  Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають понад 50 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

1 вересня — День знань.

            В Україні день 1 вересня з давніх-давен — не просто початок осені. Для мільйонів школярів, студентів, їхніх батьків, а також для вчителів і викладачів це справжнє свято — День знань. З цього дня починається офіційний навчальний рік у всіх навчальних закладах країни.

       І хоча 1 вересня не є вихідним, традиційно він супроводжується урочистими заходами — шкільними «лінійками», на яких присутні всі учні та викладачі. У цей святковий день першокласники знайомляться зі школою та своїм першим учителем. Старші за них школярі після тривалих літніх канікул переходять у наступний клас.

         Традиціями  цього свята,  що  передаються від покоління до покоління школярами, стали купа квітів для педагогів, пишні банти першокласників, гучний звук першого шкільного дзвінка й, звісно ж, найперший урок у навчальному році — «Урок Миру».

     Чому новий навчальний рік починається саме в перший день осені?

     З XV століття новий рік на Русі починався 1 вересня, а всі школи в ті часи були церковними, тому за парти учні сідали саме з церковного нового року. За іншою версією, найважливіші сільськогосподарські роботи закінчувалися саме з приходом календарної осені, тому відпускати на навчання дітей без особливої шкоди для сім'ї можна було саме в цей час.

                До речі, в Іспанії початок нового навчального року досі залежить від строків збирання врожаю, і в кожній провінції країни ця дата своя.

                В інших країнах немає єдиної для всіх дати. Наприклад, у Німеччині та Франції навчальний рік починається в період із серпня до кінця вересня, в Італії — 1 жовтня, в Японії — 1 квітня, у Грузії — 20 вересня. В Австралії, на протилежному боці земної кулі, починають учитися в лютому, тобто, за їхнім календарем,— у кінці літа.