Щороку, четвертої суботи листопада, ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років і масових штучних голодів 1921 – 1923 і 1946 –1947 років. Це чорна сторінка історії, написана не чорнилом, а людським життям.
Голодомор — це біль, який не можна
побачити,але який можна почути в серці кожного українця.
Ми сьогодні згадуємо мільйони життів, які згасли у тиші, у муках, у
забутті. Це була спроба зламати Україну. Але Україна вистояла. Пам’ять про тих,
хто загинув,
живе в кожному з нас.
Відбувся мітинг-реквієм «Голод, що
хотів знищити націю». Громадою села вшанували памʼять всіх загиблих від
геноциду. Отець Андращук
Іван відправив панахиду за всіма невинно вбитими жертвами тоталітарного режиму.
Вкінці, всі запалили «свічки памʼяті». Саме вони – знак, що ми, живі й
пам’ятаємо про померлих, це наш тихий протест проти геноциду та віра в майбутнє
України.
Також представлено книжково ілюстративну
виставку «Голодомор: ми пам’ятаємо…».
Пам’ятаємо тих, кого вбили голодом, і підтримуємо тих, хто сьогодні
боронить нашу свободу .
Немає коментарів:
Дописати коментар