Цього року одне з головних слов'янських свят випадає на 7 липня. Ця
дата незмінна, правда, відзначати торжество починають вже ввечері 6 числа.
Вважається, що ніч на Івана Купала чарівна, і тому є пояснення.
Згідно з повір'ями, саме в ніч з 6 на 7 липня вся "нечисть" виходить зі свого потойбічного світу в світ живих і блукає серед людей. Слов'яни палили багаття, очищаючий вогонь яких міг відлякати злих духів. Крім того, тільки в цю чарівну ніч зацвітає папороть.
Особливість цього темного часу доби наші предки помітили не просто так -
раніше Івана Купала відзначався в день літнього сонцестояння, коли ніч була
найкоротшою в році. З приходом християнства свято змістилося і тепер його
зустрічають 7 липня.
За однією з версій, назва свята походить від слова "купатися", за
іншою - Купалою звали Бога квітів.
Ніч на Івана Купала - прикмети
- йде дощ - спека почнеться через 7 днів і
триматиметься до кінця літа;
- небо чисте і багато зірок - восени буде хороший
урожай грибів;
- гроза і грім - до мізерного врожаю горіхів;
- побачити змію - готуйтеся до неприємностей і
проблем;
- почути зозулю на Купалу - до холодної осені.
Івана Купала - традиції
Найвідомішою традицією ночі вважається купання у відкритих водоймах. Згідно
з прикметами, такий обряд допоможе очистити душу і тіло, а також вилікуватися
від хвороб. Чудодійною на Івана Купала вважалася навіть роса. Досить було
вмитися нею, щоб продовжити свою молодість.
Рослини 6 і 7 липня мають цілющі властивості, тому здавна травники збирали
їх, щоб приготувати відвари, настоянки та мазі. Дівчата збирали квіти з іншою
метою - плели вінки і обереги, які можна було поставити вдома в якості захисту
від темних сил.
Зцілюючим вважається і вогонь - саме тому люди розпалюють багаття, а потім стрибають через нього, позбавляючись від хвороби. Закохані перестрибують над полум'ям, тримаючись за руки, щоб їх союз був довгим, щасливим і міцним.
Як святкують Купала на Закарпатті.
Закарпаття – це край, де змагання між
церковними і дохристиянськими традиціями давно розв’язувалося на користь
перших. Багато хто з закарпатців вважає купальські традиції, від давності яких
захоплює дух, новомодними віяннями.
“Ой, Іванку, синьоокий,
Візьмімося ми за боки –
Будем, Йванку, танцювати
Та хрестителя вітати…”
Надія Петрів: Саме такими коломийками вітали традиційне християнське свято Івана Хрестителя, яке зазвичай відзначають 7 липня, в Закарпатті.
Здавна молоді люди збиралися гуртом, навідувалися на вечорниці й разом співали. Щоправда, тишком, аби батьки не почули, бо співати, танцювати й веселитися в Петрівський піст суворо заборонено.
У Закарпатті, де церква традиційно відіграє дуже поважно роль, до дохристиянських традицій ставляться стримано. Чи не тому звичай пускати вінки, гуляти й веселитися саме в ніч на 7 липня тут не прижився.
Розповідь завідувача кафедри туризму Ужгородського національного університету Федора Шандора.
Федір Шандор: На Івана Купала на Закарпатті відзначали вечорницями або посиденьками біля хат. Найпопулярніший в сільських регіонах, де це і відзначають, є Іван. Обов’язкове запрошення на іменини в гості, де вже відбувалися ігри, гадання.
Надія Петрів: За словами дослідників, чоловіче ім’я Іван на Закарпатті зустрічається чи не найчастіше, тому Івани завжди були в особливій шані, на них навіть гадали.
Федір Шандор: На Іванах гадали. Клали Івана в середину і загадували бажання.
Надія Петрів: Водночас, як каже завідувач кафедрою туризму, чимало закарпатських родин перейняли угорські традиції, які теж мають християнське підґрунтя.
Федір Шандор: На Закарпатті він святкувався в закваску угорської традиції. Угорці також любили сімейні обіди, домашні розваги з дітьми. Тому день Івана був присвячений повністю домашньому вогнищу: всі сиділи вдома, ніхто нікуди не бігав, всі йшли до Іванів. А перед тим обов’язково була служба Божа.
Надія Петрів: Між тим дослідники переконують: народів християнської культури, в чиї б традиції не впліталися дохристиянські вірування, практично немає. Насамперед це стосується найбільш шанованих свят, які християнство переосмислило.
Приміром, закарпатці вірять, якщо на Івана заквасити сливки на горілку, то вона вийде запашною і міцною. Зрозуміло, що ця традиція ніяк не вписується в рамки християнства, яке не алкоголь зовсім не вітає.
Федір Шандор: Саме в цей час закарпатські газди збирали підгнивши сливки, грушки і саме на Івана Хрестителя закладали їх в бочки, варили горілку. Вірили, що так вийде ліпша.
Надія Петрів: Поряд з цим останнім часом в Закарпатті справді стає модно вводити нові свята, організовувати фестивалі, гуляння тощо.
Матеріал з Інтернету
Немає коментарів:
Дописати коментар