Івана Купала

             У середині літа українці щороку відзначають давнє слов'янське свято із самобутніми традиціями – Івана Купала. Багато людей відзначають свято так само, як це робили наші пращури - купаються у водоймах, розпалюють великі вогнища та плетуть вінки.

Цього року одне з головних слов'янських свят випадає на 7 липня. Ця дата незмінна, правда, відзначати торжество починають вже ввечері 6 числа. Вважається, що ніч на Івана Купала чарівна, і тому є пояснення.

Згідно з повір'ями, саме в ніч з 6 на 7 липня вся "нечисть" виходить зі свого потойбічного світу в світ живих і блукає серед людей. Слов'яни палили багаття, очищаючий вогонь яких міг відлякати злих духів. Крім того, тільки в цю чарівну ніч зацвітає папороть. 

Особливість цього темного часу доби наші предки помітили не просто так - раніше Івана Купала відзначався в день літнього сонцестояння, коли ніч була найкоротшою в році. З приходом християнства свято змістилося і тепер його зустрічають 7 липня.

За однією з версій, назва свята походить від слова "купатися", за іншою - Купалою звали Бога квітів.

                     Ніч на Івана Купала - прикмети

Івана Купала 2022-погодні прикмети / depositphotos.com

• йде дощ - спека почнеться через 7 днів і триматиметься до кінця літа;
• небо чисте і багато зірок - восени буде хороший урожай грибів;
• гроза і грім - до мізерного врожаю горіхів;
• побачити змію - готуйтеся до неприємностей і проблем;
• почути зозулю на Купалу - до холодної осені.

Івана Купала - традиції

Найвідомішою традицією ночі вважається купання у відкритих водоймах. Згідно з прикметами, такий обряд допоможе очистити душу і тіло, а також вилікуватися від хвороб. Чудодійною на Івана Купала вважалася навіть роса. Досить було вмитися нею, щоб продовжити свою молодість. 

Рослини 6 і 7 липня мають цілющі властивості, тому здавна травники збирали їх, щоб приготувати відвари, настоянки та мазі. Дівчата збирали квіти з іншою метою - плели вінки і обереги, які можна було поставити вдома в якості захисту від темних сил.

  Зцілюючим вважається і вогонь - саме тому люди розпалюють багаття, а потім стрибають через нього, позбавляючись від хвороби. Закохані перестрибують над полум'ям, тримаючись за руки, щоб їх союз був довгим, щасливим і міцним. 

                          Як святкують Купала на Закарпатті.

Закарпаття – це край, де змагання між церковними і дохристиянськими традиціями давно розв’язувалося на користь перших. Багато хто з закарпатців вважає купальські традиції, від давності яких захоплює дух, новомодними віяннями.

“Ой, Іванку, синьоокий,
Візьмімося ми за боки –
Будем, Йванку, танцювати
Та хрестителя вітати…”

Надія Петрів: Саме такими коломийками вітали традиційне християнське свято Івана Хрестителя, яке зазвичай відзначають 7 липня, в Закарпатті.

Здавна молоді люди збиралися гуртом, навідувалися на вечорниці й разом співали. Щоправда, тишком, аби батьки не почули, бо співати, танцювати й веселитися в Петрівський піст суворо заборонено.

У Закарпатті, де церква традиційно відіграє дуже поважно роль, до дохристиянських традицій ставляться стримано. Чи не тому звичай пускати вінки, гуляти й веселитися саме в ніч на 7 липня тут не прижився.

Розповідь завідувача кафедри туризму Ужгородського національного університету Федора Шандора.

Федір Шандор: На Івана Купала на Закарпатті відзначали вечорницями або посиденьками біля хат. Найпопулярніший в сільських регіонах, де це і відзначають, є Іван. Обов’язкове запрошення на іменини в гості, де вже відбувалися ігри, гадання.

Надія Петрів: За словами дослідників, чоловіче ім’я Іван на Закарпатті зустрічається чи не найчастіше, тому Івани завжди були в особливій шані, на них навіть гадали.

Федір Шандор: На Іванах гадали. Клали Івана в середину і загадували бажання.

Надія Петрів: Водночас, як каже завідувач кафедрою туризму, чимало закарпатських родин перейняли угорські традиції, які теж мають християнське підґрунтя.

Федір Шандор: На Закарпатті він святкувався в закваску угорської традиції. Угорці також любили сімейні обіди, домашні розваги з дітьми. Тому день Івана був присвячений повністю домашньому вогнищу: всі сиділи вдома, ніхто нікуди не бігав, всі йшли до Іванів. А перед тим обов’язково була служба Божа.

Надія Петрів: Між тим дослідники переконують: народів християнської культури, в чиї б традиції не впліталися дохристиянські вірування, практично немає. Насамперед це стосується найбільш шанованих свят, які християнство переосмислило.

Приміром, закарпатці вірять, якщо на Івана заквасити сливки на горілку, то вона вийде запашною і міцною. Зрозуміло, що ця традиція ніяк не вписується в рамки християнства, яке не алкоголь зовсім не вітає.

Федір Шандор: Саме в цей час закарпатські газди збирали підгнивши сливки, грушки і саме на Івана Хрестителя закладали їх в бочки, варили горілку. Вірили, що так вийде ліпша.

Надія Петрів: Поряд з цим останнім часом в Закарпатті справді стає модно вводити нові свята, організовувати фестивалі, гуляння тощо.
                                                                                      Матеріал з Інтернету