Із минулого - в сьогодення. "Зима крокує - свята дарує". Водохреща.

          

     
      Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні  відзначають 19 січня, тому збігається зі святом Богоявлення, однак ці свята слід розрізняти. Народні назви свята — Йорда́на (або Ордана), Водохреща.
      Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення на Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.    

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

    В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев'яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псується.

    Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря, на вечерю подають пісні страви.    

     Вранці у церкві відбувається Богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку освячувати воду.  До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти.

    Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час люди голосно співають: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи...»  Від найдавніших часів християнська церква вважає освячену Йорданську воду за велику святість.

 

   

       Віра в добро і справедливість, життєвий оптимізм допомагають людині більше, ніж будь-що інше. І ми маємо надію, що цьому сприяють також віковічні звичаї та традиції нашого народу.