В 1940 році закінчив Новомосковську педагогічну школу на Дніпропетровщині. Після закінчення Новомосковського педагогічного училища він деякий час викладав у молодших класах, а потім вирішив вступати в інститут. Писати й друкуватися в районній газеті Павло Глазовий почав іще до війни. Щоправда, згадує його син, це були не гуморески, а лірика.
Після війни П.П. Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. У 1950 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. Максима Горького. Першими вдячними слухачами «усмішок від Глазового» були його однокурсники, друзі. Одного разу, після чергового імпровізованого вечора гумору, вони таки підбили молодого автора написати до «Перця». У 1950 — 1961 рр. — заступник головного редактора журналу “Перець”, працював у студії молодих гумористів при журналі “Перець”. Не в останню чергу й завдяки таланту Павла Прокоповича, чиї усмішки друкували мало не в кожному номері «Перця». Звідси його слово пішло в народ, і незабаром жоден вечір у сільському клубі, жоден урядовий концерт не обходилися без гуморесок Глазового. Його вірші лунали на всіх офіційних концертах. Влада побоювалась гострого пера Павла Прокоповича, адже між рядками його гуморесок можно було чекати будь-якої критики в її адресу. Заборонити самого Глазового було не можливо, тому Радянська влада була змушена миритися з його віршами, але вона помстилася йому тим, що книжки виходили дуже обмежено, офіційних державних нагород він не мав. Після 1961 року працював деякий час на радіо редактором музично-гумористичної програми, потім став заступник головного редактора у журналі «Мистецтво», фактично очоливши відділ «Новини кіноекрану». З 1968 року, ставши членом Спілки письменників, перейшов на творчі хліби. В 1988 році лауреат премії ім. Остапа Вишні за книжку “Сміхологія”. В 1996 році стає перший лауреатом премії ім. Петра Сагайдачного В 1997 році за вагомий внесок П.П.Глазового в українську літературу відзначений орденом “За заслуги”. В книгах, що виходили в Україні зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми, дитячі казки. Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича – доброзичливий, веселодайний. Байкам притаманні дотепність й влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Творчість П.П. Глазового – життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.
В нашій бібліотеці ми провели літературну гуморину "Смійтеся на здоров`я" з нагоди 90-річчя від дня народження Павла Глазового, під час якої ведучі Л.Пирожук та А.Бузі ознайомили присутніх з життєвим та творчим шляхом українського поета - гумориста та його гуморесками : "Дірка", "Байка про курячі яйка", "Кабанчик", "Закоханий Кузьма", "Кум - депутат" та інші. Зав.бібліотекою А.Мишуляк представила книжкову виставку "Патріарх українського гумору" , а бажаючі мають змогу детальніше ознайомитися з творчістю гумориста та його книгами.
Немає коментарів:
Дописати коментар