На Закарпатській Гуцульщині,
у межах території села Ділове, знаходиться суходільний центр Європи з
координатами 24 градуси східної довготи і 48 градусів північної широти. Перший,
хто визначив це місце у середині 80-х роках XIX
ст., був італійський інженер-будівельник на ім’я, а може
і прізвище Джовані, який тут керував встановленням залізничного мосту через
річку Тису. У 1886 році із Відня, столиці Австро-Угорської імперії, було відряджено
наукову гідрографічну експедицію, яка, після відповідних досліджень,
підтвердила припущення неспокійного інженера. У 1887 році на визначеному місці
військові під керівництвом не то майора, не то полковника Генерального штабу
айстро-угорської армії на прізвище Натушіл, встановили на невеличкому
майданчику кам’яний монумент висотою 1,5 метра. На стелі латиникою викарбуваний
напис, який у перекладі на українську мову академіка Н. Тарасова означає: «…
Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно із спеціальним апаратом, який
виготовлений в Австрії і Угорщині, з шкалою меридіанів і паралелей,
встановлений центр Європи, 1887».
Визначення центру Європи і
встановлення пам’ятного знаку підкреслює історичну цінність цього символу. Але
поруч – величезна помпезна стела з нержавіючого металу у вигляді географічного
символу, який відображає чотири сторони світу. Вона встановлена у другій
половині 70-х років ХХ ст. Це підтверджується публікацією «Колиска гуцульської
цивілізації» офіцерами прикордонниками Дмитром Сливним та Едуардом Стеблюком.
Тут у тексті знаходимо таке твердження: «Пізніше, коли ці землі відійшли до
Радянського Союзу і було проведено космічне вимірювання, з’ясувалося, що
австрійські інженери помилилися лише на 6 м. Тому нині композиція географічного
центру Європи має дві стели».
Починаючи з 1987 року,
щорічно проводиться відзначення встановлення пам’ятного знаку, що робилося
учнями та вчителями Діловецької школи. З ініціативи та підтримки Рахівської
районної організації Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», зокрема його
голови Івана Беркели, чільника Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитра
Ватаманюка, Рахівських райдержадміністрації і районної ради (голови –Дмитро Андріюк і Микола Беркела) 12
травня 2012 року в центрі Європи, в конференц-залі райтовариства та музеї-колибі, які побудовані
подружжям Василем і Світланою Шорбанами, відбулося засідання «круглого столу» з
нагоди відзначення 125-річчя встановлення кам’яної стели. На зібрання завітали
члени Асоціації органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини – голови
районних і міських рад, товариств «Гуцульщина» з Рахова, Надвірної, Коломиї,
Косова, Вижниці, Верховини, представники української діаспори з Румунії,
директор Філії «Гуцульщина» ННДУ українознавства МОН України Петро Шкрібляк та
ряд інших. Крім ознайомлення з історією визначення і встановлення двох стел у
географічному суходільному центрі
Європи, що зробив старійшина Рахівського районного гуцульського товариства
історик Микола Ткач, учасники зібрання обговорили питання покращення
соціально-економічного розвитку гуцульського краю, відкриття сайту Асоціації Гуцульщини та інше.
Література
1. Вікентій Шандор . Закарпаття . Історично правний нарис від ІХ ст. до
1920. Нью-Йорк,1922.
2. Географічна мапа Європи з визначеним суходільним центром Європи.
3. Географічний центр Європи. Путівник. Ужгород, 2002.
4. Колодій Наталія. Подорож до центру Європи. (Інтервидання).
5. Країни та континенти. Дитяча енциклопедія. Київ, 2011.
6. Журнал «Кордон», №1 за 2011 рік.
Ткач Микола Іванович
Немає коментарів:
Дописати коментар