Щороку, четверта субота листопада в Україні є Днем вшанування пам’яті жертв Голодоморів 1932-1933 років, а також масових штучних голодоморів 1921-1923 і 1946-1947 років.

23 листопада , працівники культури спільно з громадою села зібралися на мітинг – реквієм «Не знищені 33 – непереможні сьогодні», який відбувся біля Обеліску Слави.

Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які не забуватимуть про ті страшні часи й робитимуть все, щоб подібне ніколи не повторилося.

Присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять замордованих голодом людей.

Поминальний молебень відправив настоятель - благочинний Іван Андращук.

Долучившись до акції «Запали свічку пам’яті», всі присутні запалили лампадки .

Для ознайомлення представлено книжково- ілюстративну експозицію «Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам`ятаємо завжди».

Памʼятаємо….

                                                          

                               

 

       21листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи, який є символом незламності українського народу, його прагнення до свободи, демократії та незалежності.

Цьогоріч, ця дата співпала з важливою датою — 1000 днів від початку повномасштабної агресії росії проти України..

Саме в ці дні найгостріше відчувається сила єдності та безмежна гордість за те, що наша Батьківщина багата на справжніх героїв, спроможних боротися за щасливе майбутнє прийдешніх поколінь.

Працівниками культури проведено історичний екскурс «Гідність не зламати», мета якого розширити знання учнів про революцію Гідності. Присутні переглянули відео-презентацію «21 листопада почалася Революція Гідності», підібрали правильну відповідь до народної мудрості «Гідність- це…». Цікавим став флешмоб «Гідність.Свобода».

Для присутніх організовано книжково-ілюстративну виставку «Шлях до нової України: 1000 днів боротьби» з якої можна дізнатися про події, які відбуваються в Україні протягом 11 років.

Дякуємо кожному і кожній, хто стояв і стоїть зараз на захисті свободи і гідності нашої нації!

Шануємо пам'ять кожного і кожної, хто поклав за це свої життя...

                                                  

 

     

 13 листопада виповнилося 135 років від дня народження Остапа Вишні, українського письменника, новеліста.

           Павло Михайлович Губенко ( так насправді звали Остапа Вишню) – це не просто письменник, а справжній народний гуморист, чиї твори стали невід’ємною частиною української культури. Його гострі жарти і дотепні спостереження над життям українського села досі викликають щирий сміх та роздуми.

Остап Вишня –  справжній патріот своєї рідної землі. Його твори – це не просто розвага, а й глибокий аналіз українського суспільства. Читаючи Вишню, ми не тільки відпочиваємо, а й пізнаємо себе і свою країну. Це своєрідний культурний код українців, який передається з покоління в покоління. Письменник показав, що навіть у найскладніші часи можна зберегти оптимізм і почуття гумору.

Творчість О. Вишні мала великий вплив на українську культуру, а його твори перекладені багатьма мовами світу і досі користуються популярністю.

Дізнатися більше про життя і творчість письменника можна з з інформаційно бібліографічного дайджеста, який підготовлено в бібліотеці.

 

                                     Інформаційно

бібліографічний дайджест

 «Із життя – поета, гумориста»

(135 р. від дня народження О. Вишні)

 

 

             Ділове

           Історія

В історичних документах село згадується в XVI столітті.

До 1947 село називалось Трибушанами, бо тут (за однією з місцевих легенд) жили три брати Бушани. 1898 р. офіційну угорську назву селища було дещо змінено: з «Trebusán» (Трибушани або Требушани) на «Terebesfejérpatak» («Теребеш на Білому Потоці»).

У XIX ст. у Трибушанах добували залізну руду в скелях гори Довгарунь. Давні штольні збереглися дотепер. 1861 року Калман Каган, єврей із сусіднього міста Сигіт (нині — Сіґетул-Мармаціей), збудував ще й склодувний завод.

Згодом для будівництва транскарпатської залізниці сюди приїздили поляки, чехи, німці, словаки, італійці, багато хто з яких оселився тут назавжди. . Нащадки італійців — Корадіні, Манфреді, Делізотті, Бузі — мешкають тут дотепер.

У документах кінця XIX — початку XX століття Трибушани згадуються як «селище» («nagyközseg» — статус, близький до містечкового) Тисодолинянського округу (повіту) Марамороського комітату Угорського королівства. В цей період громада селища користувалася печаткою з зображенням дуба (оригінальний штемпель цієї печатки нещодавно віднайдений місцевим краєзнавцем М. Ткачем).

 Повідомляємо про функціонування Національної платформи з вивчення української мови

 Рахівська міська рада

Повідомляємо про функціонування Національної платформи з вивчення української мови https://speakukraine.net/, де сконцентровано ефективні онлайн/офлайн-ресурси і мобільні додатки з вивчення української мови та запрошуємо ветеранів війни, членів сімей загиблих(померлих) ветеранів війни, загиблих(померлих) Захисників і Захисниць України долучитися до проходження безоплатних курсів.

Метою даних курсів є забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя шляхом формування здорового менталітету та культури народу як нації, зміцнення національної свідомості, збереження національної ідентичності.  На сайті можна знайти інноваційні технології навчання української мови для дітей та дорослих.

Вивчай українську мову будь-де та в будь-який час!

Національна платформа з вивчення української мови Міністерства культури та інформаційної політики