Традицію відзначати Міжнародний день безпечного Інтернету започаткували в
Європі у 2004 році. У 2008 році 40 країн, в тому числі і Україна, взяли участь
у цій акції. Міжнародний день безпечного Інтернету проводиться щороку другого
вівторка лютого. Основне покликання цього Дня зробити Інтернет чистішим від
негативних чинників.
Головним
координатором Дня безпечного інтернету в світі стала некомерційна організація
Insafe (European Safer Internet Network), яка складається з національних
організацій, створених за участю Єврокомісії. Компанія вважає своїм основним
завданням підтримку громадян в безпечному, етичності та ефективному
використанні інтернету, як і інших інформаційних і комунікаційних технологій.
Україна
долучилася до цього процесу лише в 2008 році. Тоді була створена Коаліція за
безпеку дітей в інтернеті. Був створений сайт Onlandia
(http://www.onlandia.org.ua/) , на якому можна знайти ретельно розроблені
“інструктажі з техніки безпеки” знаходження в інтернет для всіх категорій
населення, завантажити спеціальну “дитячу” версію електронної пошти, вільну від
вірусів і спаму.
Цікаві
цифри (за матеріалами досліджень компанії “Київстар”)
78%
українських дітей 6 років і більше користуються інтернетом;
24%
батьків не знають про те, що їхні діти виходять в інтернет через мобільні
телефони;
9%
батьків не підозрюють, що їхні діти виходять в інтернет через мобільні телефони
батьків;
8%
батьків не знають, що їхні діти відвідують інтернет-клуби;
27%
дітей зізналися, що в інтернеті з ними контактували незнайомці, 30% з них пішли
на контакт;
28%
висилали фото віртуальним знайомим;
7%
ділилися в інтернеті інформацією про сім’ю.
За
даними досліджень, в Україні 96% дітей у віці від 10 до 17 років користуються
інтернетом, але більше половини з них не знають про те, яка небезпека чекає на
них в мережі.
Фішинг,
кардинг, грумінг, булінг, мобінг – з урахуванням одного з найнижчих у Європі
рівнів проникнення інтернету в Україні ці терміни мало для кого несуть
змістовне навантаження. Хоча без з’ясування їхнього змісту і мови не може бути
про підключення домашнього комп’ютера до інтернету.
Фíшинг
(англ. phishing [‘fiʃiŋ] від fishing − рибальство) − вид шахрайства, метою
якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі персональних
даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів з переказування або обміну
валюти, інтернет-магазинів. Шахраї використовують усілякі виверти, які
найчастіше змушують користувачів самостійно розкрити конфіденційні дані –
наприклад, посилаючи електронні листи із пропозиціями підтвердити реєстрацію
облікового запису, що містять посилання на веб-сайт в Інтернеті, зовнішній
вигляд якого повністю копіює дизайн відомих ресурсів.
Грумінг
(англ. grooming) – входження в довіру до дитини з метою її схилення до
якого-небудь брутального поводження, в тому числі і в сексуальному плані.
Злочинці
найчастіше встановлюють контакти з підлітками в чатах або на форумах. Зазвичай
вони добре обізнані із захопленнями сучасної молоді і без особливих зусиль
підтримують бесіди. Вони знаходять співрозмовників, які чимось засмучені або
шукають підтримки, співчувають їм, потім пропонують перейти в більш
відокремлене віртуальне місце спілкування. Поступово втягують їх в обговорення
інтимних питань. Потім пропонуэться зустрічі в реальному світі.
Кардинг
– вид шахрайства, при якому проводиться операція з використанням банківської
картки або її реквізитів, не ініційована або не підтверджена її власником.
Буллінг (англ. bullying) – залякування, переслідування, знущання,
глузування й інші дії – які здатні налякати, принизити й іншим чином негативно
впливати на дитину.
Цей
вид насильства набув широкого поширення в середовищі підлітків. Вони створюють
сайти, присвячені одноліткам, які з тих чи інших причин стають “ізгоями”,
розміщують компрометуючі їх фотографії, надсилають анонімні образливі та
загрозливі повідомлення, розпускають непристойні чутки. Іноді сцени знущання
знімаються на фото – або відеокамеру і потім поширюються через Інтернет.
Буллінг
– явище глобальне і масове. За словами 1200 дітей, які відповіли на запитання
Інтернет-сайту KidsPoll, буллінгу піддавалися 48%, у тому числі 15% –
неодноразово, а самі займалися ним 42%, причому 20% – багато разів.
Мобінг (від англійського mob – натовп) – психологічні утиски, переважно групові, працівника з боку роботодавця або інших працівників, що включають у себе постійні негативні висловлювання, постійну критику на адресу працівника, його соціальну ізоляцію усередині організації, виключення з його службових дій соціальних контактів, поширення про працівника свідомо неправдивої інформації тощо.
Мобінг (від англійського mob – натовп) – психологічні утиски, переважно групові, працівника з боку роботодавця або інших працівників, що включають у себе постійні негативні висловлювання, постійну критику на адресу працівника, його соціальну ізоляцію усередині організації, виключення з його службових дій соціальних контактів, поширення про працівника свідомо неправдивої інформації тощо.
Термін
ввів в психологію груп доктор Ханц Лейман, який вперше провів дослідження
мобінга на робочих місцях у Швеції на початку 1980-х. Мобінг виражається в
різних формах, і розвиток Інтернету породило чергову – мобінг в соціальних
мережах.
За наслідками мобінг в Інтернеті нічим не
відрізняється від реального життя. Особливо чутливі люди переживають цькування
дуже важко, аж до суїциду. Особливо це явище небезпечно для дітей, які в силу
незрілості психіки близько до серця сприймають знущання однолітків. Уже є
приклади дитячих самогубств на цьому ґрунті.
Інтернет-мобінг навіть більш небезпечний, оскільки, якщо раніше діти, які зазнавали утисків однокласників, могли хоча б вдома уникати цих проблем, то зараз цей тиск дитина відчуває постійно. Збільшується він тим, що Інтернет робить мобінг відкритим для всього світу. Дитина отримує ярлик жертви в очах тих, хто не повинен знати про цькування (в соціології це називається “стигматизацією”).
Інтернет-мобінг навіть більш небезпечний, оскільки, якщо раніше діти, які зазнавали утисків однокласників, могли хоча б вдома уникати цих проблем, то зараз цей тиск дитина відчуває постійно. Збільшується він тим, що Інтернет робить мобінг відкритим для всього світу. Дитина отримує ярлик жертви в очах тих, хто не повинен знати про цькування (в соціології це називається “стигматизацією”).
Використання
Інтернету є безпечним, якщо виконувати три основних правила:
–
Захистіть свій комп’ютер
•
Регулярно оновлюйте операційну систему.
•
Використовуйте антивірусну програму.
•
Використовуйте брандмауер.
•
Створюйте резервні копії важливих файлів.
•
Будьте обережні при завантаженні нових файлів.
Захистіть
себе в Інтернеті
•
Будьте обережними, надаючи особисту інформацію.
•
Думайте про те, з ким ви розмовляєте.
•
Пам’ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.
Дотримуйтесь
правил
•
Ви маєте дотримуватися закону навіть в Інтернеті.
•
При роботі в Інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе.
Поради
батькам:
1.
Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і
обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому
Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.
2.
Установіть комп’ютер в місці, доступному всім членам родини. Це значно
полегшить контроль за його використанням.
3.
Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані
вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при
зіткненні з небезпечним незнайомцем або сексуальним домаганням.
4.
Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп’ютера!
5.
Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім’я, вік, номер
телефону, домашню адресу, номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої
фотографії людям, з якими вона познайомилась в Інтернеті.
6.
Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час
спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона
не розповідала.
7.
Переглядайте інформацію, що міститься в комп’ютері Вашої дитини. Це допоможе
Вам контролювати її спілкування в мережі. Але пам’ятайте, що дитина може
користуватися Інтернетом не тільки вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у
друзів.
8.
Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в Інтернеті залишаються в силі
й тоді, коли вона користується комп’ютером і не вдома, наприклад в
Інтернет–кафе чи у друзів.
За матеріалами Інтернет-видань
Немає коментарів:
Дописати коментар