вівторок, 24 липня 2012 р.

Із минулого- в сьогодення."Відродження забутого імені"

             Постать Марка Бараболі заслужила того, щоб про неї завжди пам`ятати, згадувати добром, адже цей геніальний поет-сатирик  народився в нашому селі.


             Марко Бараболя (псевдонім Івана Федоровича Рознійчука) під яким він увійшов у літературу. Вибір цього національно-колоритного імені зумовлений гумористичною установкою: Марко-від казкової української стихії, а Бараболя-від найпоширенішлго овоча.      Народився Марко Бараболя 30 квітня 1910 року ув сім'ї лісоруба. Чотири роки навчався  у народній школі, а з 1920 по 1924рр. був учнем Ясінянської горожанки. Побачивши прагнення сина до накуки, батько Федір Михайлович Рознійчук набивав мозолі на руках, але допомагав синові, щоб він здобув певну освіту. З 1924 по 1928 рік Іван вчився в Ужгородській , а відтак у Мукачівській торговельній академії.
      Тодішня нестача вчителів у школах привела Івана Рознійчука до дітей. 1934 року він почав учителювати. Судячи зі спогадів сучасників, за роки учителювання він впроваджував демократичні принципи навчання. Насамперед прищеплював любов до оточуючого краю, його історії, культури, заохочував дітей до вивчення й збирання фольклору.
        Твори Марка Бараболі друкувалися  в 20-30-х і 40-х роках в газеті "Свобода",   молодіжному журналі "Пчілка"  та інші.
         Тематика творів Марка Бараболі не така й широка, але життєво й естетично значима. Вона як і проблематика, зумовлена суспільно-громадськими, культурними та політичними питаннями тодішнього життя. Письменник постає, як "найбільш помітний представник жанру сатири на Закарпатті". Його сатиричні твори вражають і такі прояви потворної людської моралі як лжепатріотизм, хабарництво, бездуховність. Висвітлює він це у творі "Увага! Я поет!"
                                   Не сувмуйте полонини!
                                   Захсихайте сльози!
                                   Зацвітайте черемшини!
                                   Смійтесь верболози! ...
                            
                                   Пишу я, аж засахався.
                                   Це для вас нікчеми!
                                   Сам, і їй-богу, я порався,
                                   З вас я брав лиш теми...
       Крім тяжкого матеріального становища селян, твори письменника передають затурканість, заляканість , темноту, внутрішню спустошеність особи.
       Тим, хто хотів би познайомитися з творчістю Марка Бараболі радимо звернутися до його книги "Проект автономії", яка  представлена на книжковій виставці в нашій бібліотеці.
        Сумно від того, що Марко Бараболя у 35 років передчасно пішов із життя. Підкошений туберкульозом, він як полонений помер у шпиталі у далекому Краснодарському краї 27 листопада 1945р.
         Пам`ять про Марка Бараболю увіковічнена меморіальною дошкою на загальноосвітній школі. Також в Діловецькій школі започаткована премія ім. Марка Бараболі, якою нагороджуються кращі учні.
         До 100-річчя від дня народження на обійсті де народився Марко Бараболя встановлено пам`ятний знак. Цей знак допоміг виготовити та встановити теперішній господар цього обійстя.
                       
                               
Лиш по смерти славлять люде

Геніїв таких.

Таких

Еге ж таких.

(Вмерти мушу - бо в живих ,

Слави – ой не буде!)

М. Бараболя 1928 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар