неділю, 30 червня 2013 р.

Із минулого - в сьогодення. Як встановили точні координати географічного суходільного центру Європи.


 
       Працюючи над історією встановлення пам’ятного знака у географічному суходільному центрі Європи, що в межах території с. Ділове на Рахівщині, я задумався (та й люди питають), а за допомогою яких приладів чи пристроїв і розрахунків було визначено його географічну широту і географічну довготу? Як уже відомо, першим це зробив неспокійний італійський інженер у 1886 році, якого можливо було звати Джованні (з італ. Іван). То як же це він міг зробити, адже у надписі латинською мовою на кам’яній стелі, встановленій у 1887 році учасниками експедиції учених Австро-Угорщини, який усі перекладачі перевели йдеться, що це було зроблено за допомогою «приладу виготовленого в Австрії та Угорщині». То що ж це за прилад? І виходить, що він був тільки один?


понеділок, 17 червня 2013 р.

"Із минулого - в сьогодення". Під звучання гуцульських мелодій...


         З нагоди 126-ї річниці встановлення першого пам’ятного знаку (кам’яної стели), який символізує географічний суходільний центр Європи, у дитячому таборі відпочинку «Требушанець» з активною участю працівників шкільної та сільської бібліотек проведено конференцію по книзі Станіслава Вінцеза «На високій полонині» на тему «Правда старовіку». Тут же була організована книжкова виставка, в якій висвітлювалася історія Гуцульщини, в тому числі і Закарпатської.

Масовий захід, на якому були присутні понад 120 дітей старшого і середнього віку, а також дорослі, почався звучанням гуцульських народних мелодій на одному із найстародавніших і популярних й по нині музичних інструментів жителів Карпат – сопілці. У ході конференції виступаючі, а це були учні 7-10 класів, висвітлили найважливіші моменти із життя горян протягом XIV-ХХ ст., про які йдеться на 631 сторінках названої праці. Ці теми і були основою співжиття людей, які поселялися і проживали навколо Чорногори, протягом майже всього минулого тисячоліття, якщо не більше, адже деякі угорські джерела свідчать, що вперше поселення людей на території сьогоднішнього Рахова згадується ще у 911 р. У цьому ж році, а про це писав у свій час М. С. Грушевський у праці «Історія України», київський князь Олег здійснив похід на Константинополь, в якому взяли участь і племена білих хорватів, які тоді проживали у Карпатах, і, очевидно, їх представники і були першими жителями Рахова.