пʼятниця, 31 жовтня 2014 р.

28 жовтня Україна святкує День визволення від німецько- фашистських загарбників.Тисячі кращих синів і дочок Закарпаття віддали своє життя в ім"я свободи, в ім"я незалежної вільної України. Закарпатці ніколи не забудуть імен своїх краян-партизанів, воїнів-десантників, які у тилу  ворога наближали день визволення. В урочисті дні ми приходимо до Обеліска слави і схиляємо голови у глибокій скорботі,вшановуючи пам"ять тих ,які загинули на полі бою за наше мирне життя.
Гортаючи сторінки історії, нам є що згадати. Бібліотечний куток  краєзнавства поповнився новими  світлинами та  архівними матеріалами, які ілюструють період визволення Рахівського району .                                 Матеріали надав  вчитель-історик  М.І. Ткач.

пʼятниця, 17 жовтня 2014 р.

День визволення села.


     Час лине дуже швидко і, на жаль, його не можливо зупинити. 16 жовтня наше село відзначає 70 річницю  визволення села від фашистсько – німецьких загарбників. З точки зору історії, з висоти погляду тисячоліть – це можливо і мить, яка нічого не важить, але для нас, звичайних людей, це життя, це ціла епоха.

     З нагоди цієї дати  було проведено годину – пам`яті «Немеркнуче світло великого подвигу». В заході взяли участь вчителі, учні та жителі села, яких сільський голова Л. І. Романюк привітала з річницею визволення села  та відмітила, що головний урок війни для нас молодшого покоління - це урок миру. Історик – краєзнавець М. І. Ткач розповів, як  визволялося  наше село, а місцевий священник відправив панахиду за загиблими воїнами – визволителями.

  Віршовані рядки про героїв війни прочитали представники молодого покоління, до уваги присутніх також було представлено книжкову виставку літератури «З далеких сторінок  війни».

    Щоосені душі загиблих повертаються до свого рідного краю
іскорками вічного вогню. Саме тому, ми щороку приходимо до Обеліска Слави,


щоб згадати загиблих односельців в роки війни хвилиною мовчання та покладанням квітів.
            Нашу пам'ять опалює вічний вогонь,

        Де граніти і зелені повінь
       До священного чистого світла його 


        В день жовтневий ми приходим на сповідь. 


 


 




Також в цей день в Діловецькій ЗОШ  проведена  конференція приурочена  Дню визволення  села від фашистських загарбників, яку підготували історик -краєзнавець Ткач М.І. вчителі історії Фіріщак Г.Ф., Шеф В.С.
 
 


 

середа, 1 жовтня 2014 р.

"Із минулого - в сьогодення". Хід визволення Рахівщини.


 (27 вересня – 18 жовтня 1944 року)
            Просуваючись з боями в сторону гір 138-ма дивізія (командир полковник В. С. Васильєв) 27 вересня 1944 року перейшла головний хребет Карпат у межах Яблуницького (шосейного) і Зиміро-Вороненківського (залізничного) перевалів. 28 вересня того ж року 8-ма дивізія (командир полковник М. С. Угрюмов) через гірський карпатський масив Горгани подолала Татарський (піший) перевал і звільнила присілки Стебний, Лазещина та північну частину Ясіня [4, с.519.]. Таким чином полки обох дивізій 17-го гвардійського стрілецького корпусу (командир генерал-майор  А. Й. Гастилович) одні із перших військових з’єднань 4-го Українського фронту (командуючий генерал-полковник І. Є. Петров) вийшли на територію Карпатської України, яка із визволенням стала називатися Закарпатською Україною, а із 1946 року – Закарпаттям, Закарпатською областю. Так було подолано першу лінію оборони Ясінянського (Керешмезе) укріпленого району (далі УР) угорських військ «лінії Арпада», яка була польового типу і яку спішно готували уже безпосередньо в ході наступу радянських військ на Карпати.