середа, 22 лютого 2012 р.

"Непереможну у бою,ми любим армію свою"


        23 лютого – День захисника Вітчизни

У всі часи захищати рідну землю було справою честі та гідності мужніх людей, дійсних патріотів своєї країни, святим обов’язком кожного громадянина. Тож День захисника Вітчизни - це всенародне свято. Воно є символом непорушного зв’язку багатьох поколінь захисників Батьківщини та проявом поваги народу до них. У нього славні традиції, за ним стоїть сама історія, сповнена героїки подвигів, яскравих вчинків.
23 лютого Україна святкує День захисника Вітчизни, свято, яке із Дня Радянської армії перетворилося на всенародний чоловічий день.
День захисника Вітчизни уособлює такі прекрасні людські якості, як доблесть і мужність. Фактично воно є святом усіх чоловіків, чиє головне покликання - обороняти рідну землю. Це свято символізує любов і повагу українців до своїх захисників і визволителів, до тих, хто сьогодні стоїть на варті незалежності держави.

вівторок, 21 лютого 2012 р.

Ми святкуємо Міжнародний день рідної мови



Мова-духовний скарб нації.Це не просто засіб людського спілкування,це те,що живе в наших серцях.Змалечку виховуючи в собі справжню людину,кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю,у якій зберігається найцінніший скарб-МОВА.
                 Саме ми,заради прийдешніх поколінь,повинні зберігати і шанувати мову,як це робили наші славні предки.Тож,як писав Максим Рильський: "...Як парость виноградної лози плекаймо мову...".Любімо свою рідну мову,бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!
                
                   ГОВОРІТЬ УКРАЇНСЬКОЮ -сьогодні День рідної мови!
                
А 22 лютого  у нашій бібліотеці відбудеться літературно-музичний ранок"Дзвенить струмочками рідна мова"








              
                


       

понеділок, 13 лютого 2012 р.

"Вічна казка кохання"




Кохання-одвічна тема поезії,музики,сенс повноцінного людського життя.Саме у день святого Валентина,хочеться сказати комусь найкращі у світі слова,зізнатися якщо не в коханні,то хоча б у приязні чи симпатії.Саме в цей день,як кажуть,сам Бог велить це зробити.
Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання-тіло і душа.
Без духа тіло-прах,його вітри роздують
Й знаку не стане,заросте трава.
Так без кохання і життя тьмяніє
Як лист осінній піде в небуття.
Щасливий той,хто зрозуміть зуміє,
Що лиш Любов-продовження життя.
14лютого у бібліотеці проведено літературне шоу"Вічна казка кохання"
                                                       зустрічаємо своїх користувачів з "любов`ю"


                                                            "Вітання в Інтернеті"


                                              "Скринька валентинок"

понеділок, 6 лютого 2012 р.

"Байки,які вчать жити"

                                                       Євген Павлович Гребінка
                                                                 (1812-1848)


        Євген Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім'ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 — 1831);тут почалася його літературна діяльність.Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала його активна участь у літературному житті гімназичної молоді. Після закінчення гімназії та короткочасної служби в резервах 8-го Малоросійського козачого полку Гребінка повертається до рідного хутора,в цей час з`являються друком його окремі байки.У 1834р.Гребінка переїжджає до Петербурга,де зав`язує широкі знайомства з літераторами й діячами російської культури,зокрема Пушкіним,Криловим,Тургенєвим,Брюлловим,відвідує літературні салони і влаштовує літературні вечори в себе вдома.Разом з тим він домагається прихильності М.Греча,графа Хвостова та інших високопоставлених осіб,завдяки яким займає непогані посади на цивільній службі,друкується в столичних журналах.
          Найвизначніше місце в художньому доробку Гребінки українською мовою посідають байки.Славу йому як байкареві приснесли "Малороссийские приказки",що з`явились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836рр.Байки Гребінки органічно пов`язані з народними приказками і прислів`ями,не випадково він називає свої твори "приказками",побудованими за принципом розгортання й конкретизайії фольклорних прислів`їв(в основі байки "Верша та Болото"-мотив народного прислів`я"Насміялася верша з болота,аж і сама в болоті";повчання байки" Школяр Денис"взято з прислів`я "Пани б`ються ,
а в мужиків чуби тріщать"тощо).
        В окремих  байках поет творчо використав траційні мотиви, опрацьовані  ще античними авторами та їх послідовниками. Крім традиційних персонажів,що уособлюють людські якості,у байці,як правило,є ще одна дійова особа-овідач-тлумач смислу байки,її морального висновку"Ведмежий суд,"Рибалка","Будяк да коноплиночка" та ін.Багато байок Гребінки побудовано  у формі монологів("Пшениця","Маківка").Окремі байки українського поета -це суцільні діалоги,що нагадують невеличкі п`єси,проте й у них присутність автора-оповідача,точніше,його ставлення до зображуваного виявляється досить виразно.
        Рання смерть обірвала творчість обдарованого й самобутнього письменника в повному розквіті,але й досі живуть його кращі твори,які не тільки дають естетичну насолоду,а й сприяють зміцненню у читачів відчуття єдності наших народів.
        В бібліотеці проводилася літературна година по відзначенню 200-річчя Є.П. Гребінки,та конкурс на краще прочитану байку.