"Із минулого - в сьогодення." Коли і як почали відзначати Новий рік?

       Звичай святкувати Новій рік уперше виник у Месопотамії. Перший Новий рік відсвяткували в ІІІ тис. до н. р. Традицією його святкування було пов’язано з тим, що всі землеробські роботи там починалися наприкінці березня після того як прибувала вода в річках Тигр та Євфрат. Під час свят не можна було працювати і вершити суди. Поступово звичай святкувати Новий рік набував дедалі більшого розмаху: юдеї, котрі перебували у вавилонському полоні, запозичили цю традицію, від них вона перейшла до греків, а вже від греків – до народів Західної Європи.

Першим творцем календаря у міфології Месопотамії вважається бог Мардук. На честь його святкували Новий рік у місяці ніссан (що збігався із днем весняного рівнодення, тобто сьогоднішнім березнем). У Вавилоні це свято звалося Акіту, що було спадкоємицею шумерського свята «Народження Життя на Землі». Тоді протягом 12 днів процесіями, карнавалами, маскарадами й ознаменовували цю подію, як це робиться і тепер.

Єгипетська міфологія винахід року приписує богу Тоту, який був владикою часу і Місяця. Він складався з 365, а не 360 днів, як було раніше. Згідно з твердженням грецького вченого Плутарха, він виграв 5 додаткових днів у грі в кості, і, додавши їх у кінець року, присвятив святам на честь богів Осіріса, Сета, Хорура, Ісіди і Нефтіс – богів, що народилися саме в ці 5 додаткових днів. З приводу цього один із варіантів міфу оповідає про те, що богині Нут (матір згаданих богів) було заборонено родити в 360 календарних днів, тому її діти з’явилися на світло протягом 5 днів, виграних Тотом.

Поділ року на місяці тісно пов’язане з персоніфікацією знаків Зодіаку (їх є 12), що існувала ще в Месопотамії на зорі цивілізації. У Древньому Римі поділ року на 10 місяців приписують Ромулу. Але імператор Нума Помпілій ввів ще два місяці – січень і лютий (від назви февралій – спокутних жертв, що приносилися наприкінці року). Особливий жрець визначав по молодику початок кожного місяця й повідомляв про це народу. Від латинського calare, «повідомляти» пішло слово «календар».

Коли Юлій Цезар запровадив новий календар (тепер його називають Юліанським), першим днем нового року стали вважати перший день січня. Римляни цього дня приносили в жертву дволикому богу Янусу й розпочинали великі справи, вважаючи перший день року сприятливим для будь-яких починань.

Папа Римський Григорій ХІІІ 4 жовтня 1582 р. ввів новіший календар, у якому кожного четвертого року, званому «високосним», було введено у лютому місяці додатковий день, тобто замість звичних 365 тоді було 366 днів, щоб ліквідувати щорічне відставання на 6 годин. Це було враховано і в Юліанському календарі. Однак між цими календарями є різниця в 13 діб, адже за Григоріанським календарем Новий рік святкують 14 січня.

 

Микола Ткач – історик

Література

1.    «Вікіпедія». Інтервидання.

2.    Газета «Пенсійний кур’єр» №52 від 26.12.14 – 01.01.15 рр.