Із минулого - в сьогодення. "Гуцульська республіка"

Гуцульська Республіка з центром у Ясінях – унікальна сторінка державотворення, що яскраво засвідчила одвічне бажання закарпатських гуцулів жити разом зі своїми братами по східний бік Карпат.

         Промінчики волі для гуцулів ясінянської долини засвітили у 1918 році, коли 1-го листопада утворилася Західно-Українська Народна Республіка. Під впливом цієї події місцева міліція в Ясінях взяла владу в свої руки. 3-го листопада сюди приїжджає офіцер австро-угорської армії Степан Клочурак, виходець із села, який і став командиром самоорганізованого військового загону і міліції. Було роззброєно жандармерію й угорську прикордонну охорону, а самих угорців, носіїв цієї зброї, відправили додому. До 5 листопада вся територія Ясіня і його околиці були повністю звільнені.

125р. географічному суходольному центру Європи

         Моє рідне село це місце - єдине, неповторне : воно викохало нас на своїх долонях , збагатило своєю красою і таким для нас є рідне село. У ньому дивовижно переплітаються сива і славна давнина і молоднечий запал. Воно гордо несе славу день за днем із покоління в покоління.
          25 червня в нашій бібліотеці була проведена скайп-трансляція зустрічі з істориком - краєзнавцем М.І.Ткачем,  приурочена 125-річниці географічному суходольному центру Європи.

"Стара фотографія розкаже"

Приміщення Діловецького лісництва 1970р.

Види Трибушан. В центрі греко-католицький

храм, збудований у 1750р.і донині діючий.

Робочі пансіонату "Вашекова хата".

Відпочиваючі пансіонату "Вашекова хата"

Залізнична станція в Трибушанах. На передньому плані

перший начальник станції Іван Габор.

Фото 1896р.

Металевий міст через Тису. Вдалині склодувний

завод сигітського промисловця Калмана Кагана.

Фото 20-х рр. ХХст.  

Сейсмологічна станція "Рахів"в с. Ділове 1971р. 

Далі буде...

Із минулого - в сьогодення. "Географічний суходільний центр Європи"

                    

         На Закарпатській Гуцульщині, у межах території села Ділове, знаходиться суходільний центр Європи з координатами 24 градуси східної довготи і 48 градусів північної широти. Перший, хто визначив це місце у середині 80-х роках XIX ст., був італійський інженер-будівельник на ім’я, а може і прізвище Джовані, який тут керував встановленням залізничного мосту через річку Тису. У 1886 році із Відня, столиці Австро-Угорської імперії, було відряджено наукову гідрографічну експедицію, яка, після відповідних досліджень, підтвердила припущення неспокійного інженера. У 1887 році на визначеному місці військові під керівництвом не то майора, не то полковника Генерального штабу айстро-угорської армії на прізвище Натушіл, встановили на невеличкому майданчику кам’яний монумент висотою 1,5 метра. На стелі латиникою викарбуваний напис, який у перекладі на українську мову академіка Н. Тарасова означає: «… Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно із спеціальним апаратом, який виготовлений в Австрії і Угорщині, з шкалою меридіанів і паралелей, встановлений центр Європи, 1887». 

Із минулого - в сьогодення."Пам`ятка архітектури в нашому селі"

     Стара дерев`яна церква,яка знаходиться в нашому селі  є пам`яткою архітектури. Щоб потрапити до неї, потрібно біля прикордонної застави пройти бічною вулицею.
      Згадка про храм Різдва Пресв`ятої Богородиці належить до 1750р. у єпископських документах. В інших архівних церковних книгах вказано, що освячено храм було 1767р.
     В народі існує версія про давнє походження церкви.За легендою в урочищі Подерей стояла каплиця. Під час бурі у каплицю влучила блискавка, каплиця згоріла, а дзвін з неї покотився вниз. Там де він зупинився, збудували нову церкву.
     В другій половині 1960-х років в церві було відкрито краєзнавчий музей, що і врятувало її від знищення. Це одна з небагатьох церков, що має збережений первинний інтер`єр. Дзвіниця церкви за своїми архітектурними і художніми якостями посідає місце серед найдосконаліших витворів гуцульської народної архітектури. Ця церка була внесена до списку пам`яток архітектури, як об`єкт, що попадає під охорону ЮНЕСКО.
      У 1995році церкву повернули греко-католикам, де й досі правляться богослужіння.

Із минулого - в сьогодення. "Наш дослідник"

Наш односельчанин, дослідник, історик - краєзнавець Ткач Микола Іванович народився 8 жовтня 1942року в с. Костилівка Рахівського округу у сім`ї лісоруба.  Після закінчення семирічної школи, на 14 році життя, пішов працювати на лісорозробки, одноразово навчаючись у вечірній школі. Як виповнилося 18 років працює на Костилівському лісозаводі, а далі завідує клубом і бібліотекою у с. Вільховатий Костилівської сільської ради та по сумісництву працює  музичним керівником у сільському дитячому садку. Із закінченням вечірньої школи їде в м. Братськ Іркутської області на будівництво Братської ГЕС. Далі вчиться на музичному відділі Мукачівського педагогічного училища, після  якого працює вчителем музики Миргородської середньої школи №1 ім. П.Мирного.

"Літературна слава Закарпаття"

     Весна цього року в літературно - мистецькому і духовному житті Закарпаття, всієї України сповнена урочистим піднесенням. Цього надало їй відзначення ювілєїв  - 90-річчя від дня народження Івана Чендея і 70-річчя від дня народження Петра Скунця. Цікаво те, що обидва наші лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка народилися в один день -  20 травня.
    В бібліотеці проводився тематичний вечір приурочений цим датам.Ведучі ознайомили присутніх з біографіями та творчими здобутками письменників краю.Їхній увазі були представлені та озвучені книжкові виставки літератури "І поет і громадянин"(70р.від дня народження П.Скунця) та "З доріг його життя"(90р.від дня народження І.Чендея).

        29 травня з вихованцями шкільного табору "Трибушанець" було проведено бібліотечний урок "Інформація - володар світу".
Мережа Інтернет об`єднує в собі мільйони серверів, на яких розміщено величезну кількість сайтів і окремих файлів, що містять найрізноманітнішу інформацію. В Інтернеті, за рідкісним винятком,можна знайти все, але для цього необхідно грамотно користуватися пошуковими серверами.
      Учням була надана можливість  користуватися комп`ютерами і вони самі  вчилися знаходити потрібну інформацію в мережі Інтернет.
         Також присутніх було ознайомлено з блогом сільської біліотеки, а зав.бібліотекою розповіла   про всі нові послуги ,які надає біліотека.Бібліотека - це "живий" організм,який володіє безліччю можливостей і змінюється разом з суспільством в цілому та з кожним читачем зокрема.