четвер, 14 червня 2012 р.

Із минулого - в сьогодення. "Географічний суходільний центр Європи"

                    

         На Закарпатській Гуцульщині, у межах території села Ділове, знаходиться суходільний центр Європи з координатами 24 градуси східної довготи і 48 градусів північної широти. Перший, хто визначив це місце у середині 80-х роках XIX ст., був італійський інженер-будівельник на ім’я, а може і прізвище Джовані, який тут керував встановленням залізничного мосту через річку Тису. У 1886 році із Відня, столиці Австро-Угорської імперії, було відряджено наукову гідрографічну експедицію, яка, після відповідних досліджень, підтвердила припущення неспокійного інженера. У 1887 році на визначеному місці військові під керівництвом не то майора, не то полковника Генерального штабу айстро-угорської армії на прізвище Натушіл, встановили на невеличкому майданчику кам’яний монумент висотою 1,5 метра. На стелі латиникою викарбуваний напис, який у перекладі на українську мову академіка Н. Тарасова означає: «… Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно із спеціальним апаратом, який виготовлений в Австрії і Угорщині, з шкалою меридіанів і паралелей, встановлений центр Європи, 1887». 

         Визначення центру Європи і встановлення пам’ятного знаку підкреслює історичну цінність цього символу. Але поруч – величезна помпезна стела з нержавіючого металу у вигляді географічного символу, який відображає чотири сторони світу. Вона встановлена у другій половині 70-х років ХХ ст. Це підтверджується публікацією «Колиска гуцульської цивілізації» офіцерами прикордонниками Дмитром Сливним та Едуардом Стеблюком. Тут у тексті знаходимо таке твердження: «Пізніше, коли ці землі відійшли до Радянського Союзу і було проведено космічне вимірювання, з’ясувалося, що австрійські інженери помилилися лише на 6 м. Тому нині композиція географічного центру Європи  має дві стели».
         Починаючи з 1987 року, щорічно проводиться відзначення встановлення пам’ятного знаку, що робилося учнями та вчителями Діловецької школи. З ініціативи та підтримки Рахівської районної організації Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», зокрема його голови Івана Беркели, чільника Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитра Ватаманюка, Рахівських райдержадміністрації і районної ради  (голови –Дмитро Андріюк і Микола Беркела) 12 травня 2012 року в центрі Європи, в конференц-залі  райтовариства та музеї-колибі, які побудовані подружжям Василем і Світланою Шорбанами, відбулося засідання «круглого столу» з нагоди відзначення 125-річчя встановлення кам’яної стели. На зібрання завітали члени Асоціації органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини – голови районних і міських рад, товариств «Гуцульщина» з Рахова, Надвірної, Коломиї, Косова, Вижниці, Верховини, представники української діаспори з Румунії, директор Філії «Гуцульщина» ННДУ українознавства МОН України Петро Шкрібляк та ряд інших. Крім ознайомлення з історією визначення і встановлення двох стел у географічному суходільному  центрі Європи, що зробив старійшина Рахівського районного гуцульського товариства історик Микола Ткач, учасники зібрання обговорили питання покращення соціально-економічного розвитку гуцульського краю,  відкриття сайту Асоціації  Гуцульщини та інше.
Література
1. Вікентій Шандор . Закарпаття . Історично правний нарис від ІХ ст. до 1920. Нью-Йорк,1922.

2. Географічна мапа Європи з визначеним суходільним центром Європи.

3. Географічний центр Європи. Путівник. Ужгород, 2002.

4. Колодій Наталія. Подорож до центру Європи. (Інтервидання).

5. Країни та континенти. Дитяча енциклопедія. Київ, 2011.

6. Журнал «Кордон», №1 за 2011 рік.

                                                                                  Ткач  Микола  Іванович

Немає коментарів:

Дописати коментар