пʼятниця, 27 березня 2015 р.

Література рідного краю. Нові надходження

 
           Мирослав Дочинець - один з найзагадковіших сучасних українських письменників, член національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. За плідну і творчу діяльність відзначений літературними преміями: Міжнародної літературної премії "Карпатська корона"(2004); "Золотий письменник україни"(2012); національної премії            ім. Т. Г. Шевченка (2014) за романи "Книгар" та "Горянин" Води Господніх русел.

     В Україні не знайдеться, мабуть жодного письменника чию творчість обговорювали б так широко, як це роблять з книжками Мирослава Дочинця.
     Мирослав Дочинець вже двічі відвідав Рахівщину з презентаціями своїх книг.
     До нашої бібліотеки надійшли майже всі видання  знаного письменника.
     Пропонуємо їх вашій увазі:
 
       Незбагненна історія про дивовижного чоловіка, який несподівано втрачає все і починає свою щоденну боротьбу за кожну п`ядь родової землі, кожну крихту родового скарбу. Ця книга - про "стяжання духу", мудрість любові, про пам`ять серця, силу терпіння і високість людської душі. І про те, що кожен наш день - це сходження до чогось і спуск нікуди... А ще між рядками цього роману буяє джерельний нурт стихії Карпатського Світу.
      Ця книга - повна захоплення і любові розповідь про мандри в горах із мудрецем Андрієм Вороном, якого вже встигли назвати українським Сократом. Він жив, як дихав, власним життям явив спроможність бути вільним у світі, який ловить і поневолює людину. Для сучасної, заблуканої серед штучних міражів людини світло його досвіду постає опорою для порятунку.Між рядками щирого письма живе горний дух, нурт живої природи, правда первісної оселі.



                                           Немає поганого життя - є невміння жити... Якщо людина піднімається вгору, бажаючи досягти вершини, - їй необхідно відмовитись від зайвого вантажу... Людина - це вічне каяття, це відродження... Треба дуже багато працювати; це колись помітять люди, а може, й Бог...Зрештою, все закінчується добре, та не всі мають терпіння дочекатися цього... Якщо сили скінчилися, залишаються ще воля, впертість і витримка... Про це та інше йдеться в цій книжці. Її герої витерпіли і витримали. І перемогли.
 

    Вся Природа всіма властивостями своїми підсилює людину в створенні слова, як вищої форми. І в цьому сенсі "слово" людське значніше за сонце"(М. Прішвін), від якого нібито народжується життя на землі. Слово - як сторожа духу, як сіль мудрості, як енергія краси. Про це нова книга Мирослава Дочинця.
   Роман Мирослава Дочинця про чоловіка незвичайної долі й унікального хисту, який шукає в провінції свої загублені сліди, а знаходить сенс життя,  нові цінності й нове кохання. Роман читається на одному подиху, залишаючи відчуття подарованої долею любовної пригоди. Тут є все - шляхетний стиль, тонка дотепність, призабутий романтизм, детективна інтрига, непідробна читабельність.
    Цей збірничок - глибинна криниця карпатської народної мудрості , завжди свіжа, іскрометна, животворна, помічна. Упорядник відібрав найкоштовніші самоцвіти живого слова, які яскраво репрезентують наш народ перед світом.




   Книжка складає цикл афористичних мініатюр Мирослава Дочинця. Це лаконічні, влучні, глибинно-дотепні, філософсько-психологічні акварельки здебільшого про стосунки ДВОХ. Власне-ескізи, штрихи, але за вуаллю думок-образів стільки цікового, несподіваного, спокусливого...


 
    Жінки здатні на все. А декотрі навіть на більше. Це раельні історії про реальних жінок. Історії духовного пошуку, а  нерідко й духовного подвигу. Колись вони гралися в ляльки. А потім життя почало жорстоко гратися з ними. І вони прийняли цю гру. І  перемогли...




     "Мудрість - це безконечний скарб для людей,- каже Святе Письмо.- Хто її осягає, стає учасником Божої приязні, бо доручає Йому дар знання й просвіти". Цю мудрість духовну ми шукаємо як  опору, як живильну силу душі, бо без неї життя не має вартості, є тільки тягарем.                   Ця книжка -маленька криниця мудрого слова, щирий порадник для розума і серця.

 
 
 
           Герої книжки -"маленькі люди", яких кроїло життя і ламала доля. Та вони не загубилися в йьому великому і бентежному світі. Люди, що вибудували свою духовну вертикаль, віднайшли свою систему координат, своє щастя
 
 






           Ця книга є спробою торкнутися таїн, дару, що зветься -Кохання. І як воно осяяло життя великих. Незбагненні дороги Мужчини до Жінки і Жінки до Мужчини. Їх не міг збагнути навіть мудрий Соломон, прирівнюючи до слідів змії на скелі, птиці в небі, риби у воді...          Навіть великих  кохання робить слабкими і вразливими, позаяк руйнує бар"єри і знищує укріплення, які ми зводимо довкола себе. Для одних це пломінець свічі, для інших -  рушійна стихія, що перекраює особистість - малих робить великими, а великих трощить у порох.

           Ріка життя приносить нам живі краплини радості. Зоряне небо засіває в наші серця золоті крихти одкровень. Вітри долі навіюють думки - істини, сумніви, іронію і печаль. Ми все це ревно збираємо, щоб залишити по собі - як слабенькі відблиски душі в інших душах.                                       

                                                Перед нами - "легка" і "світла" проза. Мирослав Дочинець має свій стиль письма, за яким проглядається витончений художній смак, відчуття форми, композиційної самодостатності творів. Особливе місце відведено жінці. Героїні заново "створюють" мужчин, у яких  звкохані, причому кохання двох не припиняється і в потойбіччі. Автор не грає в містику, він оновлює міф кохання.

"...Дорогий читальнику, наберися неспішності, як я зараз. Будь терплячим, як криничар, що довбає колодязь у кремінному перелозі. І матимеш відплату. Зчитуючи попасом мої  душевні повіряння, мої життьові зарубки, дійдеш і до головного.           Я відкрию тобі секрет,як здобути те, чого домагаються всі - Багатство. Я  відкрию тобі принаду двох головних свобод - звільнення від страху і від злиднів. Бо лише ці дві свободи владні привести до того , що керує світом і людьми.              Ось писемний діяріюш про мій світ - хиткий острівець у морі часу..." М. Дочинець           
 

Немає коментарів:

Дописати коментар