17 червня виповнюється 90 років від дня народження відомого українського письменника , лауреата премії ім. Лесі Українки Володимира Івановича Ладижця.
Сьогодні ми зібралися для того, щоб вшанувати пам"ять талановитого поета, прозаїка, публіциста, художника.
Володимир Іванович Ладижець народився 17 червня 1924 року в селі Харківцях на Хмельниччині в сільській сім"ї. З шкільних років його приваблювала поезія, а з 9 класу його вірші друкувалися в районній газеті. В роки Великої Вітчизняної війни захищав Батьківщину від німецьких загарбників.
В 1945 році письменник їде на Закарпаття, де жив до останніх днів. Він щиро полюбив цей край, край смерекових гір, полюбив дітей , які живуть на Закарпатті, саме вони стали героями його віршів, казок, повістей.
Маленькому читачеві давно знайоме ім"я поета Володимира Ладижця. З його збірочок дізнаються про ровесників, чарівну природу Карпат, дрімучі ліси, бурхливі ріки та високі полонини. В.Ладижець не проминув нагоди випробувати свої сили і в найпопулярнішому серед дітй жанрі- казці.
Відвідувачі бібліотеки декламували вірші поета: "На полонині, на верхівці", "Я малий собі гуцулик", "Рукавички". "Я у мами вже велика" та інші. Вірш "Хитрий зуб"діти радісно розказали всі разом.
Сьогодні В.І.Ладижця немає з нами, але він живий, бо жива наша пам"ять про нього, живе поезія, яка по праву увійшла у літопис українського письменства.
Сьогодні ми зібралися для того, щоб вшанувати пам"ять талановитого поета, прозаїка, публіциста, художника.
Володимир Іванович Ладижець народився 17 червня 1924 року в селі Харківцях на Хмельниччині в сільській сім"ї. З шкільних років його приваблювала поезія, а з 9 класу його вірші друкувалися в районній газеті. В роки Великої Вітчизняної війни захищав Батьківщину від німецьких загарбників.
В 1945 році письменник їде на Закарпаття, де жив до останніх днів. Він щиро полюбив цей край, край смерекових гір, полюбив дітей , які живуть на Закарпатті, саме вони стали героями його віршів, казок, повістей.
Маленькому читачеві давно знайоме ім"я поета Володимира Ладижця. З його збірочок дізнаються про ровесників, чарівну природу Карпат, дрімучі ліси, бурхливі ріки та високі полонини. В.Ладижець не проминув нагоди випробувати свої сили і в найпопулярнішому серед дітй жанрі- казці.
Відвідувачі бібліотеки декламували вірші поета: "На полонині, на верхівці", "Я малий собі гуцулик", "Рукавички". "Я у мами вже велика" та інші. Вірш "Хитрий зуб"діти радісно розказали всі разом.
Сьогодні В.І.Ладижця немає з нами, але він живий, бо жива наша пам"ять про нього, живе поезія, яка по праву увійшла у літопис українського письменства.
Немає коментарів:
Дописати коментар