ЗАСЛУЖЕНИЙ ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНИ
Антосяк
Ганна Василівна народилася 17 вересня 1937 року в с.Луг Рахівської округи за
Чехо - Словаччини в сім’ї робітника. Її батько, Гощук Василь, працював дорожнім
майстром, а мама Марія була
домогосподаркою.
У 1944 році поступила у 1-й клас
Лужанської початкової школи, в якій, після визволення і реорганізації її в
семирічку, в 1951 році закінчує сьомий клас. У цьому ж році поступає у восьмий
клас Великобичківської середньої школи. З отриманням відмінного атестата
зрілості у 1953 році та успішної здачі вступних іспитів, була зарахована
студентом фізико-математичного факультету (відділу математики) Ужгородського
державного університету, який закінчує у червні 1959 року.
Після отримання диплому, з 15 серпня
цього ж року наказом Закарпатського облвно та відповідного наказу Рахівського
райвно за № 43 §3, призначена вчителем математики Рахівської середньої школи,
де пропрацювала до 30 січня 1961 року. З 1-го лютого вказаного року переведена
вчителем математики Діловецької СШ у зв’язку з сімейними обставинами, де
працювала до 17 вересня 1994 року і з досягненням пенсійного віку звільнилася з
роботи. Загальний стаж її педагогічної роботи становить 35 років.
Антосяк Г.В. – досвідчений педагог.
Творче ставлення до своєї діяльності, впровадження в практику роботи нових
досягнень передового педагогічного досвіду, активних форм навчання, успішна
реалізація принципу доступності шляхом послідовного здійснення
диференційованого навчання, удосконалення системи контролю знань з урахуванням
обов’язкових результатів навчання, організація творчої самостійної діяльності
учнів – характерні риси праці вчительки.
Її уроки були глибоко продумані, завжди
цікаві, насичені та змістовні й враховували різноманітність та ефективність
методичних прийомів на кожному етапі.
Щоб залучити дітей до активної розумової діяльності, викликала інтерес
до вивчення математики, використовуючи елементи історизму, пізнавальні ігри,
задачі - жарти, проблемно-пошукові
вікторини, змагання тощо.
За весь період своєї роботи в школі
проявила себе, як вимогливий і здібний педагог. Плідно і творчо працювала над
виконанням вимог навчальних програм, старанно готувалася до уроків і проводила
їх на високому науково-методичному рівні, звертаючи велику увагу на розвиток в
учнів логічного мислення. У ході їх проведення використовувала унаочнення,
роздатковий матеріал та ТЗН. Нею, разом з учнями, було виготовлено сотні
наочних посібників, десятки тисяч примірників роздаткового матеріалу. В процесі
роботи практикувала проблемні методи навчання та елементи розвиваючого
навчання. Особливу увагу звертала на слабовстигаюих учнів, активізувала різними
методами і прийомами їх розумову діяльність. Ганна Василівна домагалася від
дітей логічного і послідовного викладу матеріалу, правильних математичних
формулювань, стислого запису математичних тверджень і доведень. Глибоке
володіння програмовим матеріалом, широка ерудиція дозволяли їй виховувати в учнів
інтерес до знань, любов до предмету. Різноманітні форми роботи, які вчителька
використовувала, активізовували працю дітей, привчали їх до пошукової
діяльності, виробляли вміння робити узагальнюючі висновки. Характерним в її
роботі з школярами було чітке і раціональне використання часу на уроках.
Постійно дбала про дообладнання кабінету математики, який завжди був у
взірцевому порядку і відповідав вимогам Положення про кабінет. За весь період
її праці в школі не було жодного випадку невиконання нею вказівки чи розпоряджень керівників.
Результатом копіткої праці педагога були
глибокі і міцні знання дітей, адже з усіх класів, в яких вона навчала, більше
половини учнів вчилося на «добре» і
«відмінно». Як наслідок, з її випускників 12 вибрали професію вчителя
математики, а десятки, стали вчителями інших предметів. Лише в її рідній школі
із 54 педагогів 27 є її колишні вихованці.
Ганна Василівна на належному рівні
проводила позакласну роботу з учнями. Зокрема, постійно вела математичні
гуртки, готувала з їх учасниками цікаві вечори, під її керівництвом гуртківці
регулярно випускали змістовні математичні газети.
Працюючи класним керівником Антосяк
Г.В. велику увагу звертала на виховання особистості кожної дитини і дбала про
організацію та згуртування учнівських колективів. Постійно співпрацювала з
батьківськими класним і шкільним
комітетами, особливу увагу звертаючи при цьому на дітей з неблагополучних
сімей. Вдало проводила професійну орієнтацію учнів, прививаючи любов
до різних професій, залучаючи до цієї роботи працівників промислових
підприємств і установ села. У виховній роботі з класними колективами, важливу
роль надавала педагогіці народознавства, вихованню учнів на народних традиціях
Карпатського краю, прищеплюванню любові до своєї рідної України.
Досвід роботи вчительки по темі
«Формування творчого мислення на уроках математики» був вивчений дирекцією
школи, методкабінетом районного відділу освіти і поширений серед вчителів
району. Вона охоче ділилася надбанням своєї роботи перед колегами на
педагогічних радах у школі, неодноразово виступаючи на засіданнях районних
методичних об’єднаннях математиків та класних керівників, на серпневих
пленарних засіданнях педагогічних працівників району. Довгий період очолювала
районне та шкільне методоб’єднання вчителів математики. Була наставником
молодих вчителів, неодноразово проводила відкриті уроки на районних семінарах
вчителів математики, заступників директорів і директорів шкіл.
Ганна Василівна неодноразово обиралася членом профспілкового комітету школи та
жінради села. У 1987 році була делегатом
V з’їзду вчителів Української РСР.
За добросовісну працю і активну участь
у громадському та суспільному житті
школи, села та району вона отримала звання «Старший вчитель», а після «Вчитель
– методист», нагороджена великою кількістю грамот, медаллю «За доблесну працю»,
значками «Відмінник народної освіти УРСР» і «Отличник
просвещения СССР». 20 січня 1987
року їй присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель Української РСР».
Уже майже 20 років, перебуваючи на
заслуженому відпочинку, Антосяк Г.В. добре пам’ятає якими вимогами вона
керувалася у своїй роботі з дітьми, що свідчить про її активну життєву позицію
і сьогодні. Серед них вона назвала:
1. Індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання;
2. Диференціація завдань;
3. Груповий метод роботи на уроках;
4. Елементи історизму на уроках математики;
5. Позакласна робота з предмету;
6. Самостійна робота учнів при здобуванні і засвоєнні нових
знань і застосуванні їх на практиці;
7. Використання дидактичних матеріалів до різних тем
програми з математики.
Вона
разом із своїм чоловіком Антосяком Михайлом Михайловичем, який працював
вчителем фізики Діловецької СШ, виховали двох дітей. Старший – Василь, здобувши
вищу освіту по спеціальності «біолог», довгий час працював у Карпатському
біосферному заповіднику, а тепер очолює товариство «Ґінзура». Його жінка -
Тетяна, працюючи в КБЗ, захистила наукову дисертацію і стала кандидатом
екологічних наук. Молодший син Михайло закінчив фізичний факультет УжДу і
юридичний факультет Львівського університету ім. І.Франка.
Наведемо окремі відгуки її колишніх учнів,
яких було далеко за тисячу осіб. Руснак Ілля, згадуючи про нашу героїню,
сказав, що Ганна Василівна була найулюбленіша його вчителька. Те, чого навчила
його на уроках математики, він використовує і по сьогодні у своїй роботі. «Поки
вона живе, ми вважаємося ще дітьми», - закінчив свою оповідь Руснак. Фіріщак
Галина,вчитель історії, сказала, що зустріла її як свою вчительку математики і
класного керівника, а потім вона стала для неї наставником і колегою. Її
професійний хист можна впевнено назвати «вродженим даром». Цілковита й беззастережна
довіра у вдячних очах її вихованців –
найвища винагорода для Ганни Василівни.
Педагогічний і учнівський колективи
Діловецької ЗОШ І – ІІІ ступенів, пам’ятаючи самовідданість і старанність в
навчанні та вихованні підростаючого покоління, з 2008 року нагороджують щорічно кращого учня одноразовою премією її імені з
математики, лауреатами якої стали вже досить багато дітей.
М.І. Ткач, історик
Немає коментарів:
Дописати коментар