понеділок, 25 березня 2013 р.

"Із минулого - в сьогодення". Заповітами пращурів.


Заповітами пращурів
         Новий рік разом з нами, східними слов’янами, щорічно зустрічають і західні слов’яни (поляки, чехи, словаки, лужичі), і південні (болгари, серби, хорвати, словенці, македонці, боснійці). У кожного із названих народів є свої традиції, звичаї по належній зустрічі чергового календарного року. Так, у Болгарії давно існує романтична традиція: коли всі збираються за столом, у будинку на декілька хвилин гаситься світло. Цей час називається «хвилинами новорічних поцілунків», таємницю яких зберігатиме темнота. Поширений тут і звичай «сурвакане». Усе, що вимагається для виконання стародавнього обряду – це «сурвачка» (у деяких історичних джерелах – суровакніца) – кизилова гілка, прикрашена різнокольоровими паперами та квітами. Напередодні наступаючого року сурвачки появляються у містах і селах. Звичай простий: люди – знайомі і незнайомі – при зустрічі легенько б’ють один одного кизиловими гілочками і примовляють: «Сурва, сурва, весела годіна». І все. Цього досить, Сурвачка обов’язково принесе в новому році здоров’я і щастя. Це щось нагадує нам давній народний звичай на Гуцульщині, коли, після Служби Божої на Вербну неділю, яку у нас називають Шутковою, люди один одного злегка б’ють лозовими гілками примовляючи: «Не я тьи б’ю, а шутка тьи б’є». Ця традиція у нас пов’язана із святами Великоднього циклу, коли в природі все оживає.
         Цікавий польський звичай. У цій країні дівчата не поспішають сідати за новорічний стіл, а спочатку ворожать. Для цього під святкову скатертину кладуть пучок сіна і по черзі витягують із нього стебла. У кого буде найдовше – та першою вийде заміж у новому році. Такі пучки сіна господарі під скатертину кладуть на Святий вечір і у нас, перев’язуючи їх суканими вовняними нитками, щоб із дому нічого не пропадало і все ґаздівство зберігалося і примножувалося. Із цим пучком сіна в давнину святкували і Старий Новий рік на Святого Василія Великого, адже теперішній Новий рік у нас було введено тільки у 1916 році айстро-угорською владою. Та й то потрібно було ще добрих 50 років щоб він частково прижився уже за радянський час. Це дійство у Карпатах повзувалося із святами зимової пори. Ось і виходить, що багато із нас зустрічають кожний рік не один раз. У Польщі дотримуються ще й такого звичаю. Входячи у будинок хлопці і дівчата знімають взуття а хтось із присутніх переставляє туфельки і черевики, плутаючи пари. Чиї окажуться поруч, тим і оженитися у наступаючому році, а чиї стоять ближче до дверей, тим і женитися першими.
         Але зустрічаючи Новий рік по юліанському календарю, чи по григоріанському, а то і по східному, ми якось призабули, що існує календар наших пращурів. Багато із нас знають, що Будда особисто призначив господарів кожного року дванадцятилітнього циклу, чим вшановує то кішку, то барана чи коня, а то й мишу чи змію та інших звірів, возвеличуючи їх. А чи всім відомо, що в старослов’янськім содово-огороднім календарі честь і увагу приділено хлібу насушному (2004 рік іменувався Хлібним)? Потім  йшов Ріпний рік. Це, скоріше за все, тому, що до появи картоплі у Європі, завезеної з Америки, саме ріпу (по російські – «репа») називали «другим хлібом». І по сьогодні на Закарпатській Гуцульщині у побуті картоплю називають ріпою. Його змінив – Липовий. Набув честі зватися Малиновим 2007 рік, а прийдешній за ним – 2008-й став – Морковним. Від нього естафету прийняв Капустяний (2009-й), а передав її Цибульному (2010-му). 2011-й і 2012-й називалися відповідно Яблучним і Огірковим. На зміну їм прийшов Гороховий 2013-й рік, з яким і проживемо це рочок і уступить він місце 2014-му – Порічковому (цю смородину у ще й називають рібізлями). Завершить дванадцятирічний цикл – Медово-хмільний (2015-й рік.). А потім все спочатку.
Ось і він старослов’янський, староукраїнський дванадцятирічний садово-огородній календар, цикл якого починається Хлібним роком:
2004 рік – Хлібний;                          

2005 рік – Ріпний;

2006 рік – Липовий;

2007 рік – Малиновий;

2008 рік – Морковний;

2009 рік – Капустяний;

2010 рік – Цибульний;

2011 рік – Яблучний;

2012 рік – Огірковий;

2013 рік – Гороховий;

2014 рік – Порічковий;

2015 рік – Медово-хмільний.   

                                                                          М. І. Ткач, історик-краєзнавець

                                                                       За матеріалами ЗМІ та Інтернету.

Немає коментарів:

Дописати коментар