понеділок, 27 липня 2015 р.

1000-річчя преставлення рівноапостольного князя Володимира


11 червня 978 року новгородський князь Володимир підступно вбив свого брата Ярополка і став княжити в Києві. Завдячуючи тому, що він разом зі своїм військом пройшов обряд хрещення і сприяв поширенню християнства на руських землях,
 Володимир увійшов в історію як Великий.

          Володимр народився близько 958 року і був наймолодшим та незаконнонародженим сином Великого князя Київського Святослава Ігоревича та його коханки, Малуші, ключниці матері Святослава княгині Ольги. Його вихованням займався дядько по матері воєвода Добриня. Після загибелі 972-го року князя Святослава Русь було поділено між його синами на три частини - у Києві став правити Ярополк, в Овручі - Олег, а в Новгороді - Володимир.



         В 977 році між братами розгорілась міжусобна війна, яку спровокував київський воєвода Свенельд, підбуривши виступити Ярополка проти Олега. Під час штурму стольного града деревлян Вручия Олег загинув, що змусило Володимира залишити Новгород і переховуватись в Норвегії, звідки він повернувся через рік на чолі варязького війська. Він повернув собі Новгород та Полоцьк і взяв в облогу Київ. Підкуплений Володимиром київський воєвода Блуд переконав Ярополка у загрозі повстання міщан і залишити столицю. Взявши в облогу містечко Родень (поблизу сучасного Канева), де перебував Ярополк, Володимир змусив його розпочати переговори, прибувши на які, Ярополк був убитий за наказом Володимира.
          За літописом монаха Якова Володимир почав княжити в Києві того ж дня, 11 червня 978 року. Він взяв у наложниці вагітну вдову Ярополка, і вона незабаром народила сина, Святополка Окаянного, - дитя «двох батьків». Володимир спорудив у Києві капище головних богів слов'янського язичництва, запровадив практику людських жертвоприношень, перейняту у скандинавів, переслідував християнство, що зароджувалось в Києві. Він здійснив ряд вдалих походів на Волинь, підкорив вятичів, ятвягів, радимичів, воював з волзькими болгарами, обклав даниною Хазарію і Тамань.
         У 988 році Володимир захопив візантійський Корсунь (Херсонес) і, погрожуючи піти війною на Константинополь, домігся одруження з сестрою візантійського імператора Анною. Для цього того ж року він разом з військом пройшов обряд хрещення, отримавши ім'я Василь на честь візантійського імператора за практикою політичних хрещеннь тих часів. Повернувшись до Києва, Володимир наказав скинути поганських ідолів у Дніпро і хрещення киян пройшло відносно мирно, в той час як у Новгороді довелось застосувати силу проти невдоволених. В ростово-суздальських землях, досить віддалених від Києва, християнство не знайшло широкої підтримки і місцеві слов'яни та угро-фінські племена залишались язичниками до XIII століття.
         Хрещення Русі супроводжувалось утвердженням церковної ієрархії - в Києві було створено митрополію Константинопольського патріархіту, а в Новгороді, Білгороді (під Києвом), Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) та Чернігові - єпархії, що сприяло поширенню грамотності на Русі; у Києві почали масово зводитись кам'яні споруди. Практично повністю змінивши світогляд, Володимир відмовився від усіх жінок і наложниць, які в нього були до Анни, запровадив прийняття законів при узгодженні зі спеціальною радою воєнначальників і старійшин, ввів військово-адміністративне управління містами, розпочав чеканку золотих і срібних монет на зразок візантійських, на яких зображувався княжий знак Володимира - тризуб.
        Після смерті Анни в 1011 році Вододимир одружився вдруге (формально - вшосте) і всього мав 10 дочок і 13 синів, двоє з яких - Святополк і Ярослав - повстали проти батька, невдоволенні наміром Володимира заповісти престол улюбленому синові Борису. Це привело до міжусобної війни, вбивства братів Бориса та Гліба і наступним Київським князем в 1015 році став Святополк Окаянний, а через чотири роки - Ярослав Мудрий.

                                                            За матеріалами :      http://www.jnsm.com.ua/

Немає коментарів:

Дописати коментар