понеділок, 11 травня 2015 р.

Пам`ятаємо минуле. Перемагаємо зараз

8 травня – День пам’яті та примирення, коли ми згадаємо кожну жертву війни.
9 травня – День перемоги над нацизмом, коли ми вшануємо ветеранів, які 70 років тому страшною ціною заплатили за перемогу.
       Сім десятиліть минуло від того незабутнього травня 1945 року, а сьогодні величезний подвиг захисників і визволителів Вітчизни символізує тріумф справедливості, залишається невичерпним джерелом патріотизму та незалежної віри у свої сили. День Перемоги – це свято, що гуртує представників усіх поколінь в їхньому прагненні віддати данину шани й поваги воїнам-фронтовикам. Ми пам’ятаємо полеглих на полі битви й низько вклоняємося ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни і підняли країну з руїн у повоєнні роки.

   Всі ми, хто сьогодні живе, є у неоплатному боргу перед тими, хто загинув у справедливій священній війні за свободу і незалежність Батьківщини, хто пройшов тяжкими шляхами війни і розгромив фашизм, але пішов з життя. Щороку ми приходимо до обеліску, де викарбувані імена героїв, що своїми грудьми зупинили фашистів. Ми повинні пам’ятати і через півстоліття, і через століття тих, хто загинув за цей травневий день, за Перемогу!
      24 роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир.
Але війна не обійшла нашу державу тепер.
     Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни.
    Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні - Героям Слава!», а тепер вони набули нового святого змісту.
     Слова «Слава Україні - Героям Слава!» перестали бути лише вітанням. Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.
 Наш святий обов'язок – завершити величезний труд по увіковіченню  подвигу і пам'яті, збереженню і підтримці символіки на місцях пам'яті і вічного покою. Наша молодь, як взагалі і все людство, повинні знати і завжди пам'ятати про ті тяжкі роки лихоліття, які пережили їхні діди і прадіди, їх дружини, матері і наречені.




Немає коментарів:

Дописати коментар